Сучасний світ змагається не за родовища нафти, а за високоосвічених людей. Власне розум є найбільшим багатством сьогодення. Однак у той час, коли США та Японія відкрили двері для інтелектуалів з усього світу, Європа дрімає, наголосив у своїй доповіді польський професор Єжи Лянґер.
За його словами, якщо Європа не прокинеться, то стане непотрібною і слабкою.
Молоді поляки мандрують світом
Сьогодні найбільша кількість молодих освічених людей прибуває у Західну Європу з Польщі, України та інших посткомуністичних країн. Кожен десятий студент у європейських вишах – із Польщі, таку статистику навів професор.
Головною проблемою Євросоюзу, за його словами, є те, що у європейських університетах готують високоосвічених фахівців, але вони не мають подальшого шляху розвитку, тому що Європа не вміє використовувати розум.
«Півмільйона молодих поляків щороку виїжджає у США. Ми їх вивчаємо, вкладаємо гроші в освіту і вони їдуть. Чому? Бо там вони мають необмежені можливості, поки дрімає Європа, – говорить польський науковець. – Європа мусить щось запропонувати молодому поколінню, має сконцентруватись на важливих справах, подбати про місця праці для молодих людей, гарантувати кращу і більш оплачувану роботу. Це не лише проблема України, що люди виїжджають у Польщу, це є проблема Європи також».
Євросоюз має змінити сучасну політику в науці
Найбільше грошей серед європейських країн в науку інвестують нині Швеція та Фінляндія. Водночас, як зауважує Єжи Лянґер, із загального європейського бюджету на наукові дослідження скеровується лише 6% фінансування і це тоді, коли половина бюджету вкладається у минуле.
«Хто в Євросоюзі отримує найбільше грошей із сільськогосподарської політики? Британська королева, барон Ротшильд і ще кілька великих корпорацій. Це має бути змінено і воно зміниться, бо мають ці гроші скеровуватися у розум. Однак і ті гроші, які йдуть на науку, теж є великою сумою і їх потрібно вміти правильно використати», – наголошує Єжи Лянґер.
Професор висловив переконання, що невдовзі і українська наука матиме доступ до європейських грантів і має бути до цього готова, щоб запропонувати належні, конкурентні проекти. Адже кілька років тому Польща пройшла цей шлях і єдиний спосіб був ходити на лекції і вчитися.
Західна Україна, зауважує польський міністр, не мусить вступати в Європу, бо вона вже у ній є, а формати і документи таки будуть підписані. Львів не має оглядатись на центр, а зосередитись на регіональному розвитку. Це місто університетів має порівнювати себе з університетським середовищем загальноєвропейського зразку. Прикладом може стати Вроцлав, де основна увага місцевої влади зосереджена на інтелекті і гроші вкладають саме у розвиток науки.
За його словами, якщо Європа не прокинеться, то стане непотрібною і слабкою.
Молоді поляки мандрують світом
Сьогодні найбільша кількість молодих освічених людей прибуває у Західну Європу з Польщі, України та інших посткомуністичних країн. Кожен десятий студент у європейських вишах – із Польщі, таку статистику навів професор.
Головною проблемою Євросоюзу, за його словами, є те, що у європейських університетах готують високоосвічених фахівців, але вони не мають подальшого шляху розвитку, тому що Європа не вміє використовувати розум.
«Півмільйона молодих поляків щороку виїжджає у США. Ми їх вивчаємо, вкладаємо гроші в освіту і вони їдуть. Чому? Бо там вони мають необмежені можливості, поки дрімає Європа, – говорить польський науковець. – Європа мусить щось запропонувати молодому поколінню, має сконцентруватись на важливих справах, подбати про місця праці для молодих людей, гарантувати кращу і більш оплачувану роботу. Це не лише проблема України, що люди виїжджають у Польщу, це є проблема Європи також».
Євросоюз має змінити сучасну політику в науці
Найбільше грошей серед європейських країн в науку інвестують нині Швеція та Фінляндія. Водночас, як зауважує Єжи Лянґер, із загального європейського бюджету на наукові дослідження скеровується лише 6% фінансування і це тоді, коли половина бюджету вкладається у минуле.
«Хто в Євросоюзі отримує найбільше грошей із сільськогосподарської політики? Британська королева, барон Ротшильд і ще кілька великих корпорацій. Це має бути змінено і воно зміниться, бо мають ці гроші скеровуватися у розум. Однак і ті гроші, які йдуть на науку, теж є великою сумою і їх потрібно вміти правильно використати», – наголошує Єжи Лянґер.
Професор висловив переконання, що невдовзі і українська наука матиме доступ до європейських грантів і має бути до цього готова, щоб запропонувати належні, конкурентні проекти. Адже кілька років тому Польща пройшла цей шлях і єдиний спосіб був ходити на лекції і вчитися.
Західна Україна, зауважує польський міністр, не мусить вступати в Європу, бо вона вже у ній є, а формати і документи таки будуть підписані. Львів не має оглядатись на центр, а зосередитись на регіональному розвитку. Це місто університетів має порівнювати себе з університетським середовищем загальноєвропейського зразку. Прикладом може стати Вроцлав, де основна увага місцевої влади зосереджена на інтелекті і гроші вкладають саме у розвиток науки.
