Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 09:11

Київ – Посадовці уряду Юлії Тимошенко, які нині перебувають за ґратами і підозрюються переважно у скоєнні економічних злочинів, можуть розраховувати на заміну запобіжного заходу і звільнення з-під арешту, вважають в опозиції. Ситуація змінилася, оскільки Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які визначають перелік підстав для арешту громадян. Водночас депутати із провладної більшості радять не поспішати з висновками.

Взяття під варту не може бути застосоване у справах про злочини, за якими законом передбачено позбавлення волі на строк, менший за 5 років, та у тих випадках, коли є можливість застосування м’якшого запобіжного заходу. Про це йдеться в ухвалених Верховною Радою змінах до Кримінально-процесуального кодексу. Крім того, не можна заарештовувати підозрюваних у скоєнні економічних злочинів, якщо не йдеться про рецидив.

Відтак оновлені норми законодавства можуть бути застосовані до екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього голови Держмитслужби Антона Макаренка, екс-заступника голови «Нафтогазу» Ігоря Діденка та інших посадовців часів уряду Юлії Тимошенко, заявив народний депутат від НУНС Роман Зварич.

«Я здивований, що провладна коаліція цей закон прийняла і що взагалі він був внесений урядом. Закон не має зворотної сили, але є винятки. Винятками є ті закони, що збільшують обсяг прав і свободи. Що стосується тих осіб, до яких, як на мене, з політичних міркувань застосована цей запобіжний захід, взяття під вартою, – їх цей закон буде теж стосуватися. Тобто мій висновок, що вони мали б бути звільнені», – наголосив він.

Новий закон не звільнить заарештованих опозиціонерів – Олійник

Натомість народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що нові норми Кримінально-процесуального кодексу не можуть бути застосовані до заарештованих опозиціонерів.

«Ми обмежили дії слідчих і прокуратури. Якщо вперше і немає загрози посягання на життя і здоров’я, не слід брати під варту. Інші є запобіжні заходи. Цей закон не має зворотної сили. Зараз, якщо вже перебувають під вартою, то, безперечно, прокуратура повинна переглянути ці речі і ставити питання про їхню відповідність цим вимогам закону. Але щодо дій, вчинених після набуття чинності цього закону, – вважає Олійник.

Українські судді та правоохоронці нехтують законами – Власенко

Чи мають нові норми Кримінально-процесуального кодексу зворотну дію – про це розмірковувати в українських реаліях немає сенсу, вважає народний депутат із фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Власенко, оскільки правоохоронні органи та суди залишаються залежними від виконавчої влади, а відтак жодні нововведення не стосуватимуться громадян, заарештованих за вказівкою, каже він.

«Ухвалений Верховною Радою закон дещо покращує ситуацію для осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів, але тут є інша проблема: є суди, прокурори і слідчі, які цю норму застосовують, які просто нехтують нормами закону. Є проблема законодавчого врегулювання, а є проблема правозастосування. Те, що у людей, які нині перебувають під вартою, з’являться додаткові юридичні обґрунтування щодо звернення, щоб їх випустили, – це правда. Але що судді до цього дослухаються, я дуже сумніваюся», – зауважив Власенко.

Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом звинувачувані можуть утримуватися під вартою до трьох місяців. Утім, суд має право подовжити цей термін.

Тим часом Анатолій Макаренко та Ігор Діденко перебувають за ґратами вже більше ніж півроку. Від дня арешту Юрія Луценка минуло вже більш як місяць.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG