Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 11:21

Прага – За зразком Єгипту і Тунісу опозиціонери в Сирії скликають своїх прихильників на майдани на цю п’ятницю після молитви і на суботу. Сирія відома не лише суворими внутрішніми репресіями, але й різкою опозицією до політики Сполучених Штатів та Ізраїлю. Чи вже визрів ґрунт для масових протестів проти влади в цій арабській країні?

У відповідь на масові демонстрації у Йорданії король відправив уряд у відставку, а президент Ємену, наслідуючи лідера Єгипту, пообіцяв, що складе повноваження в 2013 році і не передаватиме їх синові. Сирійські опозиціонери, які скликають своїх прихильників на мітинг через соціальні мережі, сподіваються, що наступним у регіоні буде Дамаск.

На перший погляд, Сирія мало відрізняється від сусідів – відносно бідна, авторитарна країна, де влада після трьох десятиліть правління батька перейшла у 2000 році до сина.

Але Фаваз Джерджес, професор близькосхідних досліджень у Лондонській школі економіки, зауважує, що Сирія суттєво відрізняється від Єгипту, найбільш густонаселеної арабської країни: «По-перше, Сирія набагато менша за Єгипет. Масштаби бідності менші. Суспільство розмежовується за міжконфесійною ознакою, на відміну від соціальної та ідеологічної. Це дуже репресивне суспільство. Хоча все можливе у ці дні, я не думаю, що Сирію очікують такі ж соціальні пертурбації, як Туніс і Єгипет».

Як союзниця Ірану та ворог США, Сирія дотримується іншого зовнішньополітичного курсу, ніж Туніс, Єгипет та решта арабських країн, які сколихнула хвиля протестів. Президент Сирії Башар Аль-Асад в інтерв’ю американській газеті «Уолл Стріт Джорнел» цього тижня запевнив, що його країна стабільна, бо проводить політику, яка «тісно пов’язана з переконаннями людей».

Але насправді у протестах на Близькому Сході нині рідко чути антиамериканізм, заважує Надім Шегаді з Королівського інституту міжнародних відносин «Четем Гаус» у Лондоні.

«Він інтерпретує протести у Каїрі та Тунісі як антиамериканські та антиізраїльські. Але люди там більше говорять про кінець авторитарних режимів і про свободу», – вважає оглядач.

Закручувати гайки далі нікуди

Порівняно з сусідами, Сирія також має набагато репресивніші спецслужби і, як наслідок, набагато слабше громадянське суспільство. Про вільні об’єднання адвокатів лікарів та інженерів, так, як у Єгипті, сирійці хіба що мріють, так само як і про вільну пресу, що свідчить про інше соціальне підґрунтя протестів.

Такий режим не може поступатися, а тільки ще більше закручувати гайки, але і цей шлях для нього зрештою буде самовбивчий, прогнозує Надім Шегаді.

«Режим у Сирії виглядає дуже міцним і виглядатиме ще міцнішим, коли є опозиція, бо тоді буде деспотичнішим. Але зовнішній вигляд може бути оманливим, тому що влада не може поступитися, а лише пасти. Він такий непередбачуваний, я б не робив на нього ставку», – сказав експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG