Тепер вже колишній міністр закордонних справ Франції Мішель Аліо-Марі, перебуваючи на цій посаді, тільки те й робила, що накопичувала неприємності. А серйозні хиби розпочалися на початку року, коли громадянам Тунісу урвався терпець і вони вийшли на вулиці вимагати усунення президента-диктатора Зіна ель-Абідіна Бен Алі. Реакція голови французької дипломатії була такою: вона закликала залучити до придушення протестів поліцію своєї країни, щоб підтримати тодішній режим Тунісу.
«Ми пропонуємо, щоб досвід наших сил безпеки, що визнаний у цілому світі, допоміг владнати загрозливу ситуацію цього типу», – заявила Мішель Аліо-Марі у січні перед членами сенату.
Ця заява шокувала французькі політичні кола, особливо опозицію. Проте шок посилився, коли стало відомо, що міністр спокійно відпочивала у Тунісі саме тоді, коли настав час масових хвилювань. Згодом була також оприлюднена інформація, що мадам Аліо-Марі навіть користувалася приватним літаком туніського бізнесмена, наближеного до президента Бен Алі.
І ось так майже кожного тижня громадськість дізнавалася про все нові й нові неприємні деталі діяльності головного дипломата.
У результаті арабські країни переживають історичні зміни, тим часом як Франція залишається безмовною спостерігачкою.
Президент Ніколя Саркозі довго цього терпіти не зміг, тож щойно провів чергові перестановки в уряді: на пост міністра закордонних справ призначив Алена Жюппе, а очолювати оборонне відомство, де донині головував Жюппе, запросив колишнього радника Жерара Лонґе.
Рекорд міністерських перестановок
Оголошуючи ці рішення, французький президент торкнувся й подій у країнах Близького Сходу та Північної Африки, зауваживши, що настає нова ера у стосунках із цими державами.
«Усі європейські країни та всі французькі уряди підтримували (з режимами) стосунки ще з часів завершення колоніалізму, незважаючи на їхній авторитарний характер. Вони нам видавалися щитами проти релігійного екстремізму, фундаменталізму й тероризму. І от громадянські ініціативи окреслили новий шлях: ці арабські революції відкривають нову еру в наших стосунках із цими країнами, котрі нам такі близькі історично та географічно», – заявив президент Саркозі.
Нинішні зміни у складі уряду Франції мають також ще одну мету – посилити позицію Ніколя Саркозі, який готується до нових президентських виборів 2012 року.
За останні 11 місяців це вже четверта реорганізація уряду. Своєрідний рекорд, бо з 2007 року, коли створили нинішній кабінет міністрів, політичні скандали не зачепили тільки двох його членів, що залишилися на своїх кріслах. Решту – замінили.
«Ми пропонуємо, щоб досвід наших сил безпеки, що визнаний у цілому світі, допоміг владнати загрозливу ситуацію цього типу», – заявила Мішель Аліо-Марі у січні перед членами сенату.
Ця заява шокувала французькі політичні кола, особливо опозицію. Проте шок посилився, коли стало відомо, що міністр спокійно відпочивала у Тунісі саме тоді, коли настав час масових хвилювань. Згодом була також оприлюднена інформація, що мадам Аліо-Марі навіть користувалася приватним літаком туніського бізнесмена, наближеного до президента Бен Алі.
І ось так майже кожного тижня громадськість дізнавалася про все нові й нові неприємні деталі діяльності головного дипломата.
У результаті арабські країни переживають історичні зміни, тим часом як Франція залишається безмовною спостерігачкою.
Президент Ніколя Саркозі довго цього терпіти не зміг, тож щойно провів чергові перестановки в уряді: на пост міністра закордонних справ призначив Алена Жюппе, а очолювати оборонне відомство, де донині головував Жюппе, запросив колишнього радника Жерара Лонґе.
Рекорд міністерських перестановок
Оголошуючи ці рішення, французький президент торкнувся й подій у країнах Близького Сходу та Північної Африки, зауваживши, що настає нова ера у стосунках із цими державами.
«Усі європейські країни та всі французькі уряди підтримували (з режимами) стосунки ще з часів завершення колоніалізму, незважаючи на їхній авторитарний характер. Вони нам видавалися щитами проти релігійного екстремізму, фундаменталізму й тероризму. І от громадянські ініціативи окреслили новий шлях: ці арабські революції відкривають нову еру в наших стосунках із цими країнами, котрі нам такі близькі історично та географічно», – заявив президент Саркозі.
Нинішні зміни у складі уряду Франції мають також ще одну мету – посилити позицію Ніколя Саркозі, який готується до нових президентських виборів 2012 року.
За останні 11 місяців це вже четверта реорганізація уряду. Своєрідний рекорд, бо з 2007 року, коли створили нинішній кабінет міністрів, політичні скандали не зачепили тільки двох його членів, що залишилися на своїх кріслах. Решту – замінили.
