Доступність посилання

17 Листопад 2017, Київ 23:27

Прага – Газети публікують оцінки експертів щодо труднощів переговорного процесу між Україною та Євросоюзом, коли впливові політичні групи довкола Президента України блокують можливості укладення угоди про зону вільної торгівлі Україна – ЄС. У пресі також далі попереджають про ймовірний провал так званого «Східного партнерства» Брюсселя, якому все більше перешкоджають події в арабському світі. Тим часом західні експерти доходять висновків про неможливість і через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС чітко визначити вплив цієї катастрофи на здоров’я людей.

Польська «Ґазета Виборча» опублікувала розмову з колишнім Прем’єр-міністром України, нинішнім депутатом Верховної Ради від Партії регіонів Анатолієм Кінахом, який зауважує, що для Президента Януковича нібито немає іншої зовнішньополітичної альтернативи зближенню України з ЄС. Глава української держави видав указ, яким зобов’язує уряд до кінця цього року укласти всі заплановані з ЄС угоди задля зближення Києва з Брюсселем. Однак Кінах наголошує на серйозних труднощах укладання угоди про вільну торгівлю України з ЄС, чому заважають, як каже депутат-регіонал, вимоги Брюсселя щодо обмежень і квот для сільського господарства, енергетики і металургії України. Кінах також наголосив, що «правдою є і блокування укладення цих угод з Європою з боку українських олігархів, котрі бояться втратити політичний влив і власні прибутки у разі відкритих дверей в економіці та ухвалення західних стандартів». Цей політик також висловив своє переконання, що Україна знайде з ЄС у цих переговорах необхідний компроміс, бо, мовляв, Київ має для цього політичну волю.

Московська «Нєзавісімая газета» стверджує, що Київ готується до подальших газових переговорів із російським «Газпромом» і до чергових стратегічних поступок Росії. Подальше зростання цін на нафту, стверджується у статті Тетяни Івженко, «може обрушити український газовий ринок». Йдеться також про реальну складну ситуацію на українському ринку бензину і про спад виробництва на українських нафтопереробних заводах. Найближча перспектива несе Україні, на думку експертів, подальше підвищення цін на російську нафту і газ, коли споживчі ціни на блакитне паливо, наприклад, можуть до кінця року сягнути 400 доларів за тисячу кубів, а це означатиме неспроможність функціонування комунального господарства та промисловості України. Експерти схильні до висновку, що «у найближчій перспективі Україні доведеться домовлятися про поступки російській стороні», а це, у свою чергу, примусить Київ до кінця року бути більш поступливим у питанні про злиття «Нафтогазу» із «Газпромом».

Чеська «Лідове новіни» наголошує, що зростання байдужості головних чільників ЄС, зокрема, Франції та Німеччини, до програми так званого «Східного партнерства» може покласти хрест на її виконанні. І однією з зовнішніх причин цього можуть стати події в арабському світі, що «повертають Європу обличчям до Середземномор’я». Про це свідчить скасування головуючою нині в ЄС Угорщиною саміту Євросоюзу з країнами «Східного партнерства», який раніше був призначений на травень у Будапешті. І тут відіграло роль не лише рішення президента Франції Ніколя Саркозі призначити на той же час саміт «Групи двадцяти», але й розчарування в ЄС змінами в країнах «Східного партнерства», де, на думку європейців, «замість наближення у демократичних процесах до Європи відбувається рух у протилежному напрямі». «Лідове новіни» зауважують, що такі настрої переважають в оточенні канцлера Німеччини Анґели Меркель. Також зазначено, що надалі доля «Східного партнерства» залежить найбільше від Польщі, яка перебирає у липні головування в ЄС. Варшава, як інформує празька газета, обіцяє «організувати найважливішу зустріч» – саміт ЄС із країнами «Східного партнерства». Але експерти все ж висловлюють сумніви щодо «життєздатності цього проекту» і наголошують, що Європі тепер більше залежить на тому, що відбувається у Північній Африці, та й не за горами ухвалення бюджету ЄС на 2013 рік.

Німецьке агентство DPA оприлюднило деякі висновки комітету ООН із впливу ядерної радіації (UNСSEAR) у Відні, де йдеться про «неможливість передбачити норми захворювання на рак для людей, котрі отримали низькі дози радіації», тобто про неможливість вивести якусь узагальнюючу статистику впливу Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини. Члени цього комітету заявляють лише про деякі приблизні оцінки цього впливу на кшталт ймовірних прямих загроз захворювання у групи ризику в понад півмільйона людей в регіоні. Тут також нагадують, що свого часу російські науковці під керівництвом Олексія Яблокова оприлюднили прогноз про приблизно 1 мільйон смертельних випадків внаслідок Чорнобильської катастрофи з 1986 до 2004 років.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG