Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 15:24

У понеділок Кабінет Міністрів встановив граничні ціни на «95-й» бензин та дизельне паливо. Однак, ці види пального коштують на заправках дорожче ціни, встановленої урядом. Літр А-95 – у середньому 9 гривень 60 копійок. Це на 10 копійок вище від планки, визначеної урядовцями.

Дизельне пальне теж вийшло за межі цінового коридору - в середньому 9 гривень 7 копійок за літр замість 9 гривень рівно. Такими є дані компанії ЮПЕКО.

Тим часом за останні чотири місяці літр «95-го» бензину подорожчав в Україні у середньому на півтори гривні, а літр дизпалива – на гривню сімдесят копійок.

Зупинити зріст цін

Прем`єр Микола Азаров запевнив, що уряд не обмежував ціну на бензин і дизпальне, а встановив ціновий коридор за узгодженням з виробниками і постачальниками нафтопродуктів. І якщо продавці нафтопродуктів реалізовуватимуть «95-й» і дизпальне дорожче рекомендованої максимальної ціни, жорстких заходів проти них не вживатимуть. Мовляв, виконання рекомендацій Кабінету Міністрів добровільне.

Водночас Микола Азаров зазначив, що за фактами завищення цін на нафтопродукти можуть бути спецрозслідування. І проти тих, хто безпідставно підвищує ціни, можуть застосовуватися спеціальні санкції. Які саме – прем’єр не уточнив.

Рівень цін на бензин і дизель повинен регулювати ринок, зауважує заступник голови парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу, депутат від Партії регіонів Микола Романюк. І додає: ситуація в Україні склалася така, що без втручання держави все-таки не обійтися. «Деякі недобросовісні нафтотрейдери почали на цьому спекулювати. Коли починається не ринкова економіка, а, так звана, спекуляція, тоді держава повинна включати певний механізм, втручатися в цей процес». Але, за словами депутата, таке втручання має бути тимчасовим, а не постійним.

Нафтотрейдери змовилися, погоджується депутат від опозиційного блоку БЮТ, також член парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу, Олександр Гудима. Однак, на його думку, влада цій змові протидіяти не здатна. «Чи можна це проконтролювати і покарати за такий нецивілізований неринковий спосіб? Вже більше року уряд Азарова при владі, і вони мають Антимонопольний комітет. І аж тільки тепер, на другому році роботи, вони говорять, що можуть оштрафувати нафтотрейдерів на один мільярд. Хочу поінформувати, що за весь час існування Антимонопольного комітету, він хоч і виписував штрафи, але нафтотрейдери завжди мали змогу в українських судах ці штрафи відміняти».

Досягти позначки у 10 гривень?

Киянин Микола користується машиною практично щодня. Оскільки в нього не «Жигулі» радянських часів, а нова іномарка, він змушений купувати бензин дорожче, ніж навіть 9.50 за літр. І вважає такі свої витрати необґрунтованими. «Я вважаю, що ці ціни пов’язані суто з політичними подіями. В Лівії, в інших країнах. Треба виробляти бензин на наших заводах, і всіх треба контролювати, щоб вони не заїдалися і не піднімали ціни», - впевнений киянин.

Самі нафтотрейдери відхиляють закиди в існуванні змови. Їхні аргументи такі: дається взнаки зростання цін на нафту у світі, збільшення акцизу на бензин і необхідність експортувати пальне.

Речник одного з учасників ринку нафтопродуктів України - концерну «Галнафтогаз» (торгова марка «ОККО») Олесь Пограничний відкидає звинувачення у спекуляції та намаганні отримати надприбутки. У вівторок на заправках «ОККО» ціна літра «95-го» бензину становила, зокрема, у Києві 9 гривень 85 копійок. Олесь Пограничний стверджує, що для такої ціни є об’єктивні передумови. «Прошу звернути увагу, що це ціна одного літру бензину «А-95-Євро», який відповідає стандарту Євро-5. Це пальне, яке в Україні не виробляється – у нас не виробляють бензин ні стандарту Євро-5, ні Євро-4. Це пальне ми завозимо і в деякі інші мережі, наприклад, WOG, Shell та інші. А українські заводи вже давно не оновлювалися і не здатні виробляти такий якісний бензин. І в нову машину таке заливати не можна», - запевняє Пограничний.

Депутат від Партії регіонів Микола Романюк також бачить деякі об’єктивні причини в ціновій ситуації на ринку нафтопродуктів. «Ціни на нафту в усьому світі ростуть, в Європі вже ціни теж піднялися. Вже більше півтора євро. Україна в центрі Європи, вона теж якось має реагувати на ці процеси. Держава скільки можливо буде тримати ці ціни, але рано чи пізно, звичайно, дасть можливість розвиватися ринковій економіці. І ціни будуть такими, які відповідають реальній ціні, вартості».

Загроза цінової пружини

Експерт Сергій Сапегін називає три основних чинники, які впливають на паливні ціни в Україні. Крім ситуації на світовому ринку він має на увазі розростання українського ринку нафтопродуктів, плюс становище в українській економіці взагалі. «Окремі компанії на українському ринку нафтопродуктів отримують більшу ринкову владу. В умовах кризи це – закономірний процес. Маленьким компаніям важко, і вони змушені йти з ринку. А великі компанії підбирають цей бізнес і стають ще більшими. І завдяки потужнішій ринковій владі вони мають змогу диктувати свої ціни. І споживачам, й іншим учасникам ринку. Ще один чинник – стан української економіки, що погіршується. І як наслідок – зниження купівельної спроможності українських автомобілістів».

Зі свого боку, експерт Геннадій Рябцев зазначає, що будь-яке стримування цін може потім призвести до такого зазваного ефекту «цінової пружини». «Це означає, що після зняття обмежень, за умови подальшого зростання цін на нафтопродукти, може бути досить великий стрибок цін. Причому, величина цього стрибка зазвичай більша, ніж та, коли ціни не стримують і не заморожують».

За рік Україна споживає у середньому близько 16 мільйонів тонн нафтопродуктів, з них по п’ять мільйонів тонн бензину і дизпалива.

Прем`єр Микола Азаров запевняє, що зараз жодних передумов для виникнення дефіциту нафтопродуктів в Україні немає. У Держрезерві, за твердження глави уряду, буде достатньо запасів таких продуктів.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG