«Говорить Радіо Свобода» – цими словами багатьма мовами світу вже 60 років щоденно розпочинаються радіопередачами. Для одних Радіо Свобода – це вікно у вільний світ, а інших ще й нині радіо дратує своїми програмами.
За 60 років праці змінились покоління – і журналістів на Радіо Свобода, і слухачів, тих, хто з вухом, прикладеним до приймача, часто з ризиком для життя слухав «Свободу». Не змінилась тільки місія Радіо Свобода – поширення об’єктивної й неупередженої інформації для всіх.
На початку 1950-х в умовах Холодної війни адміністрація США, засновуючи радіостанцію, ставила важливу мету: захистити одне з головних прав людини– право на інформацію. Успіх у прориві інформаційної блокади став важливим елементом боротьби за повалення комуністичного режиму в країнах Центральної та Східної Європи.
Значення Радіо Свобода в боротьбі за вільну інформацію важко переоцінити – про це у Празі говорили учасники міжнародної конференції, присвяченої ювілею. Серед них був і Їржі Странскі – відомий чеський письменник, дисидент, в’язень комуністичних концтаборів із 10-літнім стажем.
«Значення Радіо Свобода не можна чимось замінити. Ми не повинні забувати, що в цей час країни Східної Європи, тобто країни за «залізною завісою», були під пресом комунізму, доходило аж до шибениць. Упродовж кількох поколінь комуністам вдавалось «пресувати» свідомість у головах людей, їхню здатність оцінювати, що є добро, а що зло. Тому такі станції як Радіо Вільна Європа, а також Голос Америки були надзвичайно важливими. Кожна радіостанція, яка всупереч «глушилкам» посилала у світ інформацію, була надзвичайно важлива і незамінна», – наголосив Їржі Странскі.
Радіо Свобода в посткомуністичних країнах
Українська редакція Радіо Свобода розпочала своє мовлення з Мюнхена 16 серпня 1954 року. А в 1995 році, на запрошення першого президента Чеської Республіки, письменника і дисидента Вацлава Гавела, радіо переїхало до Праги.
За останні десятиліття змінилось багато. За участі і Радіо Свобода впала «залізна завіса», а згодом Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія стали членами НАТО і Європейського Союзу. Редакції цих країн завершили свою роботу наприкінці 20-го століття.
Існує думка, що і в таких країнах, як Україна чи Росія, Радіо Свобода свою місію також виконало і їхні редакції мали б бути закриті. На думку Їржі Странского, цього робити не можна.
«Часом мені здається, що і до Чеської Республіки мало б Радіо Свобода повернутись – стільки тут непорядку. Говорю це тому, що коли й стосовно колишньої комуністичної Чехії – найзахіднішої зі східноєвропейських держав – я маю сумнів, то можете собі уявити, які сумніви маю, коли мова йде про Україну чи Росію. Я 10 років сидів у тюрмі, може, тому я такий чутливий на ознаки несвободи, відразу б’ю на сполох», – зауважив Їржі Странскі.
У Чехії місію Радіо Свобода перебрали на себе канали громадського теле- і радіомовлення, а саме їм, за останнім опитуванням, чехи довіряють найбільше. У Чехії й Словаччині 60-річчя Радіо Свобода відзначили на найвищому державному рівні.
За 60 років праці змінились покоління – і журналістів на Радіо Свобода, і слухачів, тих, хто з вухом, прикладеним до приймача, часто з ризиком для життя слухав «Свободу». Не змінилась тільки місія Радіо Свобода – поширення об’єктивної й неупередженої інформації для всіх.
На початку 1950-х в умовах Холодної війни адміністрація США, засновуючи радіостанцію, ставила важливу мету: захистити одне з головних прав людини– право на інформацію. Успіх у прориві інформаційної блокади став важливим елементом боротьби за повалення комуністичного режиму в країнах Центральної та Східної Європи.
Значення Радіо Свобода в боротьбі за вільну інформацію важко переоцінити – про це у Празі говорили учасники міжнародної конференції, присвяченої ювілею. Серед них був і Їржі Странскі – відомий чеський письменник, дисидент, в’язень комуністичних концтаборів із 10-літнім стажем.
«Значення Радіо Свобода не можна чимось замінити. Ми не повинні забувати, що в цей час країни Східної Європи, тобто країни за «залізною завісою», були під пресом комунізму, доходило аж до шибениць. Упродовж кількох поколінь комуністам вдавалось «пресувати» свідомість у головах людей, їхню здатність оцінювати, що є добро, а що зло. Тому такі станції як Радіо Вільна Європа, а також Голос Америки були надзвичайно важливими. Кожна радіостанція, яка всупереч «глушилкам» посилала у світ інформацію, була надзвичайно важлива і незамінна», – наголосив Їржі Странскі.
Радіо Свобода в посткомуністичних країнах
Українська редакція Радіо Свобода розпочала своє мовлення з Мюнхена 16 серпня 1954 року. А в 1995 році, на запрошення першого президента Чеської Республіки, письменника і дисидента Вацлава Гавела, радіо переїхало до Праги.
За останні десятиліття змінилось багато. За участі і Радіо Свобода впала «залізна завіса», а згодом Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія стали членами НАТО і Європейського Союзу. Редакції цих країн завершили свою роботу наприкінці 20-го століття.
Існує думка, що і в таких країнах, як Україна чи Росія, Радіо Свобода свою місію також виконало і їхні редакції мали б бути закриті. На думку Їржі Странского, цього робити не можна.
«Часом мені здається, що і до Чеської Республіки мало б Радіо Свобода повернутись – стільки тут непорядку. Говорю це тому, що коли й стосовно колишньої комуністичної Чехії – найзахіднішої зі східноєвропейських держав – я маю сумнів, то можете собі уявити, які сумніви маю, коли мова йде про Україну чи Росію. Я 10 років сидів у тюрмі, може, тому я такий чутливий на ознаки несвободи, відразу б’ю на сполох», – зауважив Їржі Странскі.
У Чехії місію Радіо Свобода перебрали на себе канали громадського теле- і радіомовлення, а саме їм, за останнім опитуванням, чехи довіряють найбільше. У Чехії й Словаччині 60-річчя Радіо Свобода відзначили на найвищому державному рівні.
