Доступність посилання

19 Вересень 2017, Київ 15:03

NASA трохи зменшила бюджет, а Стівен Гокінґ і далі попереджає про небезпеку контактів із Космосом (світова преса про науку і технології)


Прага – Національна аерокосмічна адміністрація США (NASA) повідомила про свій новий бюджет на 2012 рік. Він трохи менший від бюджету 2011 року – на 300 мільйонів доларів, але в цілому складає майже 19 мільярдів доларів США. Немає жодного космічного агентства у світі, яке б могло змагатися з NASA за фінансуванням саме космічних досліджень. Відомий британський фізик Стівен Гокінґ, котрий, незважаючи на важку недугу, й надалі інтенсивно займається наукою, продовжує вважати, що пошуки землянами розумних форм життя у Всесвіті – справа не лише відповідальна, а й небезпечна. Вчені також висловлюють гіпотезу, що позаземне життя можливе у Космосі під своєрідною «водневою ковдрою».

Національна аерокосмічна адміністрація США трохи зменшила свій бюджет на 2012 рік. Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті NASA, де відзначено, що в наступному році державні витрати США на космічні дослідження складатимуть майже 19 мільярдів доларів, що менше від бюджету 2011 року лише на 300 мільйонів доларів. Бюджет NASA неухильно зростав із 2008 року і сягнув у 2010-му майже 19 мільярдів. Незважаючи на досить солідні кошти, все ж і у 2012 році NASA не збирається поринати у далекий космос, а має наміри переважно займатися Міжнародною космічною станцією. Тут космічне агентство планує скоротити витрати на польоти до МКС більше як на 2 мільярди доларів за рахунок подальшого використання російських носіїв «Союз». 5 мільярдів NASA витратить у 2012-му на космічні дослідження, що на 500 мільйонів більше, аніж у 2010 році. Також зростуть витрати NASA на створення нових космічних апаратів, що складатиме приблизно 4 мільярди доларів. До мільярда NASA витратить на стимулювання приватних компаній, які займаються розробкою власних космічних кораблів. Голова NASA Александр Бреттон заявив, що додаткові кошти його установа планує отримати від приватних інвесторів.

Американська «Нью-Йорк Таймз» оприлюднила інтерв’ю з відомим британським фізиком Стівеном Гокінґом, який від 21-річного віку потерпає від важкої форми склерозу і може усно спілкуватися з іншими лише за допомогою комп’ютера. Нині Гокінґові вже 69 років, хоча люди з його захворюванням, як правило, не живуть довго. Сам Гокінґ вважає, що, окрім медицини, йому допомагає жити і працювати в науці велика сила волі. У цьому інтерв’ю британський фізик радить людям, хворим на подібні недуги, дбати про власний здоровий дух, що, на його думку, не менш важливо, аніж фізичне здоров’я. Відповідаючи на питання про гіпотетичну можливість подорожі в часі і найкращу подію його минулого, куди б він хотів за нагоди повернутися, Гокінґ відповів: «Я б повернувся в 1967 рік, коли народився мій перший син, Роберт. Мої троє дітей принесли мені найбільшу радість». Гокінґ також повторив, що у пошуку землянами контактів із позаземним розумом існує певна небезпека для людей, бо космічний розум може бути агресивним щодо землян. Він наголосив, що люди на Землі мусять бути готові відповісти під час контакту з інопланетянами на головне, як вважає Гокінґ, питання: а для чого вони живуть на цій планеті. Британський фізик також зауважив, що важко прогнозувати, які нові знання отримають вчені під час експериментів на Великому адронному колайдері, бо, коли «люди відкривають новий діапазон спостережень, вони часто виявляють те, чого вони не очікували».

Британський часопис New Scientist інформує, що Раймонд П’єргамберт із Університету Чикаго та його колега з Університету Гаваї (Гонолулу, США) Ерік Ґайдос підрахували можливість зародження життя на «суперпланетах» зі своєрідною «водневою ковдрою», під якою навіть на відстані від зірки, у 15 разів більшої від відстані Землі від Сонця, можливе достатнє нагрівання поверхні, життєво важливе для сприяння фотосинтезові. Але інший вчений, Джеймз Кастінґ з Університету Пенсильванія (США), сумнівається у здатності навіть суперпланети «тягнути» достатню кількість водню з хмари водневого газу довкола молодої зірки, щоб створити відповідну «водневу ковдру» для розвитку фотосинтезу та зародження так званого «водневого життя». Та П’єргамберт і Ґайдос уже навіть відшукали ймовірну для такого життя водневу планету у Всесвіті, про що вони пишуть у The Astrophysical Journal Letters. Але вчені все ж вважають сумнівною перспективу такого воднево-вуглекислотного життя на подібних суперпланетах, бо, на їхню думку, яку цитує New Scientist, мікроби скоро вичерпали б тут парникові гази й перетворили б суперпланету на велетенського сніговика, де все живе просто замерзло б.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG