Доступність посилання

ТОП новини

Робота в гарячу пору


Адаптувати робочий графік з огляду на літню спеку дозволено у низці європейських країн. При цьому їхнє національне законодавство зобов’язує підприємства встановлювати додаткові вентилятори та кондиціонери, а працівникам багатьох установ видають пляшки з водою. В Україні теж слід покращити умови праці і зменшити вплив спеки, вважають у МОЗ. Тим часом роботодавці не поспішають прислухатися до рекомендацій лікарів.

Особливо небезпечно працювати в полудень тим, хто знаходиться на відкритому просторі під пекучим сонцем, наприклад будівельникам і прокладачам доріг. Щоб полегшити життя працівникам, у МОЗ пропонують змінити робочий графік: починати роботу раніше і подовжити обідню перерву, аби не працювати в найбільш спекотний час, інформує заступник директора Департаменту лікувально-профілактичної допомоги цього відомства В’ячеслав Печиборщ.

«На будівництві вітру немає, сонце вперлося – можуть бути теплові удари, втрата свідомості. Початок роботи можна було б перенести на 8 годину ранку і до 11. А потім, якщо є можливість, о 16 знову почати і трохи продовжити. Саме з 11 до 16 – найбільш активні сонячні промені», – наголошує В’ячеслав Печиборщ.

План «Спека» за кордоном

Сієста (кількагодинний відпочинок або й сон після обіду, який передбачає і пізніше закінчення робочого дня) – це багатовікова традиція Іспанії. Однак у 2005 році обідню перерву для офіційних установ цієї країни зменшили до 1 години – такими були вимоги Євросоюзу.

Не зважаючи на це, деякі західноєвропейські країни істотно адаптували свої трудові законодавства з огляду на температурні аномалії. Скажімо, у Франції, Бельгії чи Нідерландах протягом спекотних тижнів чи місяців передбачене впровадження особливих графіків роботи. Французи його називають чимось на кшталт план «Спека», який може розповсюджуватися як на всю територію країни, так і на окремі департаменти.

Наприклад, минулого літа заводи Renault протягом найбільш спекотного періоду працювали за графіком, пристосованим до температури повітря, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода . При цьому, законодавство передбачає обов’язкове встановлення додаткових вентиляторів, кондиціонерів, зволожувачів повітря, віконних штор, а працівникам видають пляшки з водою у розрахунку 3 літри на особу.

На рівень втоми, зниження уваги робітників та службовців на робочих місцях, необхідності додаткового вживання води протягом спеки французька влада почала звертати особливу увагу після того, як влітку 2003 року на місцевих підприємствах та будовах сталося 15 смертельних випадків. З того часу під час тривалого спекотного періоду адміністрації впроваджують адаптований розпорядок роботи.

Наприклад, підприємства міста Бордо, які займаються прокладанням трамвайних ліній або ті, що проводять дорожні роботи, розпочинають день о 6 годині ранку й завершують о 13-30. Це ж стосується й службовців, які приходять на роботу раніше, а обідня перерва триває 3,5 години. Після чого, коли спека спадає, вони ще на декілька годин повертаються на свої робочі місця.

Українські роботодавці до сієсти не готові

Подовжувати обідню перерву на декілька годин абсолютно недоцільно. Це може призвести до зниження продуктивності праці, говорить виконавчий директор Федерації роботодавців Києва Юлія Бенцлер. Однак вона знає, як інакше уникнути нестерпної спеки в робочий час.

«Країні, де люди більше люблять відпочивати, аніж працювати, такий графік просто протипоказаний. Якщо говорити про іспанців, то вони проводять сієсту біля фонтанів або в кафе. Але ми можемо припустити, що буде, якщо українського будівельника відпустити в кафе з 11 ранку до 5 вечора. У кращому випадку він повернеться об 11 ранку – але вже наступного дня. Однак, якщо говорити про тих самих будівельників, звичайно, сидіти на крані на самому сонці в 35 градусів дуже важко. Тому, можливо варто продумати другу чи третю зміну – наприклад, щоб працівник виходив на роботу з 4 вечора до 12 ночі», – зазначила Юлія Бенцлер.

Киянин Вадим працює у державній установі, там немає кондиціонерів і жахлива задуха. Однак, він не хотів би мати сієсту вдень і працювати до 9 вечора.

«В якій тоді порі забирати дитину з дитячого садочка? Скоріше, треба витратити якісь кошти і обладнати кабінети кондиціонерами, поставити апарати з холодною водою. Я бачу тільки такий вихід, але не сієста, – каже чоловік. – Уявіть собі, приходиш о 22 годині з роботи – немає часу, який ти міг би приділити своїй сім’ї».

Право змінювати робочий графік

В принципі підприємства мають право змінювати робочий графік відповідно до сезону, пояснює юрист Алла Райківська. Хоча це і необов’язково. А от забезпечувати належні умови праці своїм працівникам повинне кожне підприємство чи установа.

«У нас дане питання, в першу чергу, регулюється Кодексом законів про працю, який регламентує кількість робочих годин, колективні договори і правила внутрішнього трудового розпорядку. Саме в них певні підприємці можуть дещо відійти від загального правила (наприклад, з 12 до 13 чи з 13 до 14 години) і встановити свій особистий розпорядок трудового дня», – додала юрист.

Отже, Міністерство охорони здоров’я України рекомендує керівникам фірм ставити кондиціонери, тонувати вінка і збільшувати обідні перерви в офісах.

Такі вимоги не виконуються, умови праці в літню спеку стають нестерпними, а керівництво відмовляється їх покращувати? Юристи радять подавати скаргу в районну санепідемстанцію.

«Хто по обіді спати лягає, тому Богородиця помагає» – це українське прислів’я стає все більш актуальним влітку. Адже відпочинок у найбільш спекотний період дня радять і лікарі.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG