Вів’ян, або «Черешня» – так її ще називають у наметовому містечку – 50-річна бельгійка з медичною освітою. До руху «Розгніваних» її залучило відчуття несправедливості щодо бідних, яке, каже вона, панує у нинішній промислово розвиненій Європі.
Вів’ян
«Нас об’єднало те, що слід показати всім життя людей, які потерпають від труднощів, – каже учасниця руху. – Бідних, особливо тут у Бельгії, не афішують. Реалії їхнього життя замовчуються, а взамін дають якісь безкоштовні харчі та одежу з секонд-генду. Але щодо справжніх причин їхніх труднощів та злиднів – усі мовчать».
Близько півсотні наметів ось уже три тижні розгорнуті на одній із центральних площ міста Льєжа. Подібні містечка з’явилися й у Монсі, Намюрі, Шарлеруа. Значно більше «розгніваних» у Брюсселі та столицях Франції, Італії, Греції та Португалії.
А розпочала цей рух іспанська молодь, якій набридло терпіти наслідки впроваджених владою суворих заощаджень, безробіття та все більше збідніння населення.
«Злидні – результат довіри владі»
У Бельгії також більшість учасників руху «розгніваних» – молодь, яка вимагає справедливості та, як вони кажуть, «справжньої демократії», з одного боку, і викорінення корупції, окозамилювання та соціального нерівноправ’я – з іншого. За наслідки фінансово-економічної кризи повинні розраховуватися банки й багаті, а не прості громадяни, заявляють організатори руху.
Гасла, вивішені довкола, відображають те, що думають «розгнівані»: «Капіталізм – убивця», «Злидні – це результат нашої довіри владі» чи «Ми ситі по горло несправедливістю».
Водночас, попри протистояння системі, участь у русі «Розгніваних» часом ще й надихає на поетичну творчість.
«Простий народ дещо сумний. Водночас ніжний до безмежності. Тиша, яка часом лякає. Пташиний спів зранку до ночі й люди, що розмовляють, їдять і, особливо, сміються», – читає Вів’ян ранковий запис у своєму кишеньковому записнику.
Організатори руху «Розгнівані» запланували на неділю загальноєвропейську маніфестацію. Одна з головних її цілей сформульована та розповсюджена соціальною мережею: «Ми хочемо разом створити такий світ, де людина й природа головніші за економічні інтереси».
Близько півсотні наметів ось уже три тижні розгорнуті на одній із центральних площ міста Льєжа. Подібні містечка з’явилися й у Монсі, Намюрі, Шарлеруа. Значно більше «розгніваних» у Брюсселі та столицях Франції, Італії, Греції та Португалії.
А розпочала цей рух іспанська молодь, якій набридло терпіти наслідки впроваджених владою суворих заощаджень, безробіття та все більше збідніння населення.
«Злидні – результат довіри владі»
У Бельгії також більшість учасників руху «розгніваних» – молодь, яка вимагає справедливості та, як вони кажуть, «справжньої демократії», з одного боку, і викорінення корупції, окозамилювання та соціального нерівноправ’я – з іншого. За наслідки фінансово-економічної кризи повинні розраховуватися банки й багаті, а не прості громадяни, заявляють організатори руху.
Гасла, вивішені довкола, відображають те, що думають «розгнівані»: «Капіталізм – убивця», «Злидні – це результат нашої довіри владі» чи «Ми ситі по горло несправедливістю».
Водночас, попри протистояння системі, участь у русі «Розгніваних» часом ще й надихає на поетичну творчість.
«Простий народ дещо сумний. Водночас ніжний до безмежності. Тиша, яка часом лякає. Пташиний спів зранку до ночі й люди, що розмовляють, їдять і, особливо, сміються», – читає Вів’ян ранковий запис у своєму кишеньковому записнику.
Організатори руху «Розгнівані» запланували на неділю загальноєвропейську маніфестацію. Одна з головних її цілей сформульована та розповсюджена соціальною мережею: «Ми хочемо разом створити такий світ, де людина й природа головніші за економічні інтереси».
