Доступність посилання

19 Вересень 2017, Київ 14:35

Прага – Ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк заявив австрійським журналістам про ймовірну наявність контролю СБУ над діяльністю університету і можливе прослуховування Службою телефонів співробітників УКУ. Інтерв’ю лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока російському виданню свідчить про ймовірні провокації у Львові 22 червня у зв’язку з різними поглядами комуністів, ветеранів, влади і опозиції на факт 70-річчя початку війни СРСР з нацистами. Газети також інформують про те, що візит до України голови КНР Ху Цзіньтао означає початок нового етапу співпраці Києва з Пекіном, у якому окремі експерти не виключають антиросійську складову.

У розмові з кореспондентом австрійської «Ді Прессе» Ютою Зоммербауер греко-католицький отець і ректор Українського католицького університету, що у Львові, Борис Ґудзяк розповів про намагання української спецслужби СБУ контролювати університет і його студентів. Нинішньому керівництву СБУ не подобається незалежність Українського католицького університету від державного, адміністративного контролю, поглиблена робота викладацького складу зі студентами, участь професорів і викладачів УКУ у відкритих наукових і громадських дискусіях. Ректор Ґудзяк переконаний, що «наші телефони, звичайно, під контролем, імовірно, й мобільні». Ректор УКУ у Львові також каже про тиск СБУ на співробітників університету, намагання впливати на їхню наукову і громадську активність, наводить конкретні інциденти. «Я упевнений, – каже Борис Ґудзяк «Ді Прессе», – що є кілька службовців УКУ, які змушені під тиском співпрацювати з СБУ». Ректор УКУ вважає також, що СБУ чинить подібним чинному і в інших вищих навчальних закладах України, яких є до тисячі в державі. Борис Ґудзяк запитує, чому ректори інших вишів відмовчуються щодо політичних і соціальних проблем в державі, мовчать про корупцію. Ректор УКУ доходить до висновку, що «страх повернувся в Україну». Отець Ґудзяк не сумнівається, що нинішній тимчасовий відступ України від демократії буде подоланий, бо тут виросли та мужніють нові покоління вільних людей.

Московське видання «Комерсант» публікує розлоге інтерв’ю з лідером ВО «Свобода» в Україні Олегом Тягнибоком і всіляко підкреслює тут радикальний націоналізм цієї політичної сили. Хоча керівник «Свободи» намагається показати нібито політичну і національну толерантність його партії та готовність шанувати 22 червня у Львові ветеранів війни, але не ветеранів НКВС… Олег Тягнибок переконує «Комерсант», що його сила буде відзначати 22 червня День скорботи за загиблими як від рук НКВС, так і від нацистів. Лідер ВО «Свобода» також каже, що «22 червня буде поминальним днем, а не політичною акцією». У цьому інтерв’ю Тягнибок заперечив фінансування його політичної сили з боку олігархів Коломойського та Ахметова та ймовірність переходу ним межі між націоналізмом і нацизмом.

Інше російське видання – «Нєзавісімая газета» – інформує, що «в середу в України з’явиться новий стратегічний партнер», та про те, що Президент Янукович знайшов спільну мову з головою Китаю Ху Цзіньтао. Газета також зауважує, що у середу під час перебування у Києві лідера КНР буде підписано Декларацію про стратегічну співпрацю між Китаєм та Україною, що відкриває для Києва можливості мільярдних пільгових кредитів та активного військово-технічного, господарського обміну з Пекіном. Експортно-імпортний банк Китаю вже виділяє для України 2 мільярди доларів, а на перспективу збільшує кредитну лінію до 10 мільярдів. Експерти кажуть про великий інтерес КНР до української військової техніки, космічних технологій та не виключають, що китайсько-українська співпраця може мати надалі й «антиросійську спрямованість».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG