Своє бачення впливу на єврозону можливого дефолту Греції у розмові з Радіо Свобода окреслив європейський економічний експерт, професор Левенського католицького університету в Бельгії Крістоф Діспас.
– Друга програма допомоги Греції, яку обговорюють у єврозоні, має допомогти уникнути катастрофи фінансової системи цієї держави. Але що саме може статися, якщо Європа та Міжнародний валютний фонд з тих чи інших причин відмовлять у подальшій підтримці Афін?
– Насамперед, у разі дефолту мільярди євро вийдуть із обігу (у Греції), за якими настануть величезні потреби у рекапіталізації грецьких банків. До того ж у них більше не буде доступу до фінансування з боку Центрального європейського банку. Це означало б, що фінансова сфера Греції віртуально буде закрита, і її економіка повністю зупиниться і ввійде у фазу широкої рецесії.
– Такий розвиток подій, безумовно, не мине безслідно. Як це позначиться на інших банках Євросоюзу?
– Ті банки, які володіють грецькими державними облігаціями, змушені будуть взяти до уваги всі втрати, що спровокує дефолт. З огляду на це може виникнути потреба у фінансових вливаннях у ці банки Європи. Водночас не слід надто переоцінювати цей удар, бо у зоні євро Греція – це відносно невелика держава, тому очевидно, що негативний вплив на європейську фінансову систему можна буде одразу відвернути.
– Але європейські фінансові чільники нерідко застерігають від, так би мовити, непрямих наслідків грецької кризи. Найчастіше мова йде про, застосовуючи медичну термінологію, «зараження» інших країн…
– Якби щодо Греції не знайшли рішень, то виникне питання, чому тоді змогли домовитися щодо Ірландії чи Португалії. Тож у ринків тоді виникли б сумніви щодо цих держав, і вони підняли б їм процентні ставки. Це призвело б до ситуації, подібної до грецької. Далі пішли б більші «шматки», а саме Іспанія та Італія. Щодо цих держав ми знаємо, що реальних можливостей для протистояння дефолтові у них також небагато. У такому разі ми просто рушили б у бік справжньої катастрофи на рівні всієї Європи.
– Друга програма допомоги Греції, яку обговорюють у єврозоні, має допомогти уникнути катастрофи фінансової системи цієї держави. Але що саме може статися, якщо Європа та Міжнародний валютний фонд з тих чи інших причин відмовлять у подальшій підтримці Афін?
– Насамперед, у разі дефолту мільярди євро вийдуть із обігу (у Греції), за якими настануть величезні потреби у рекапіталізації грецьких банків. До того ж у них більше не буде доступу до фінансування з боку Центрального європейського банку. Це означало б, що фінансова сфера Греції віртуально буде закрита, і її економіка повністю зупиниться і ввійде у фазу широкої рецесії.
– Такий розвиток подій, безумовно, не мине безслідно. Як це позначиться на інших банках Євросоюзу?
– Ті банки, які володіють грецькими державними облігаціями, змушені будуть взяти до уваги всі втрати, що спровокує дефолт. З огляду на це може виникнути потреба у фінансових вливаннях у ці банки Європи. Водночас не слід надто переоцінювати цей удар, бо у зоні євро Греція – це відносно невелика держава, тому очевидно, що негативний вплив на європейську фінансову систему можна буде одразу відвернути.
– Але європейські фінансові чільники нерідко застерігають від, так би мовити, непрямих наслідків грецької кризи. Найчастіше мова йде про, застосовуючи медичну термінологію, «зараження» інших країн…
– Якби щодо Греції не знайшли рішень, то виникне питання, чому тоді змогли домовитися щодо Ірландії чи Португалії. Тож у ринків тоді виникли б сумніви щодо цих держав, і вони підняли б їм процентні ставки. Це призвело б до ситуації, подібної до грецької. Далі пішли б більші «шматки», а саме Іспанія та Італія. Щодо цих держав ми знаємо, що реальних можливостей для протистояння дефолтові у них також небагато. У такому разі ми просто рушили б у бік справжньої катастрофи на рівні всієї Європи.
