За останні півтора року обсяг тіньової економіки в Україні скорочується,
зазначає економіст, народний депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков. Шість років тому «в тіні» перебувала третина української економіки, в розпал фінансово-економічної кризи – сорок відсотків. А зараз, констатує Олексій Плотніков, розміри «тіні» зменшилися.
«Зараз ситуація покращилася, але не до 17 відсотків. У мене песимістичніші дані (не буду їх оприлюднювати з точки зору коректності). Ситуація покращилася завдяки тому, що, все ж таки, становище в Україні не є кризовим, є певна політична стабільність і зрозумілість. Але, якщо здійснити відповідну легалізацію, податкову амністію, амністію капіталів, думаю, що це приведе до ще вагоміших результатів», – прогнозує Олексій Плотніков.
Вихід із тіні без тиску
Натомість, за оцінками екс-глави Державного комітету підприємництва Олександри Кужель, «в тіні» перебуває зараз 50 відсотків економіки України. Одна з головних причин цього – те, що переважна більшість українських олігархів відправляє вироблену на їхніх підприємствах продукцію за кордон за собівартістю. А там уже продають за світовими цінами, зазначає Олександра Кужель. І прибутки осідають не в Україні, залишаючись у тіні.
А щодо тінізації середнього та малого бізнесу, протидіяти цьому варто не завдяки адміністративному тиску, наголошує Олександра Кужель. Треба боротися з корупцією, щоб підприємець не був змушений віддавати кожну другу зароблену копійку для свого виживання.
«Треба не посилювати Податкову, адміністративний тиск, а змінювати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі. Вони віддають рівно 50 відсотків усіх сплачених податків у хабарі. Тобто, через хабарі вони сплачують податки удвічі», – констатує екс-глава Держкомпідприємництва.
Тіньова економіка в ЄС й Україні
Для порівняння: лідером серед держав Європейського Союзу щодо масштабів тіньової економіки є Італія. Тут вона сягає 17 % ВВП, або 275 мільярдів євро, повідомив Центральний інститут статистики Італії. А от у Швеції в тіні перебуває лише один відсоток від ВВП. У більшості інших країн ЄС ця цифра не перевищує п’яти відсотків.
зазначає економіст, народний депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков. Шість років тому «в тіні» перебувала третина української економіки, в розпал фінансово-економічної кризи – сорок відсотків. А зараз, констатує Олексій Плотніков, розміри «тіні» зменшилися.
«Зараз ситуація покращилася, але не до 17 відсотків. У мене песимістичніші дані (не буду їх оприлюднювати з точки зору коректності). Ситуація покращилася завдяки тому, що, все ж таки, становище в Україні не є кризовим, є певна політична стабільність і зрозумілість. Але, якщо здійснити відповідну легалізацію, податкову амністію, амністію капіталів, думаю, що це приведе до ще вагоміших результатів», – прогнозує Олексій Плотніков.
Вихід із тіні без тиску
Натомість, за оцінками екс-глави Державного комітету підприємництва Олександри Кужель, «в тіні» перебуває зараз 50 відсотків економіки України. Одна з головних причин цього – те, що переважна більшість українських олігархів відправляє вироблену на їхніх підприємствах продукцію за кордон за собівартістю. А там уже продають за світовими цінами, зазначає Олександра Кужель. І прибутки осідають не в Україні, залишаючись у тіні.
А щодо тінізації середнього та малого бізнесу, протидіяти цьому варто не завдяки адміністративному тиску, наголошує Олександра Кужель. Треба боротися з корупцією, щоб підприємець не був змушений віддавати кожну другу зароблену копійку для свого виживання.
«Треба не посилювати Податкову, адміністративний тиск, а змінювати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі. Вони віддають рівно 50 відсотків усіх сплачених податків у хабарі. Тобто, через хабарі вони сплачують податки удвічі», – констатує екс-глава Держкомпідприємництва.
Тіньова економіка в ЄС й Україні
Для порівняння: лідером серед держав Європейського Союзу щодо масштабів тіньової економіки є Італія. Тут вона сягає 17 % ВВП, або 275 мільярдів євро, повідомив Центральний інститут статистики Італії. А от у Швеції в тіні перебуває лише один відсоток від ВВП. У більшості інших країн ЄС ця цифра не перевищує п’яти відсотків.
