Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 20:25

Лічильники тепла мають з’явитися в кожному багатоквартирному будинку до кінця 2012 року. Такою є вимога українського уряду. На її виконання Кабінет Міністрів виділяє півмільярда гривень цього року, іще 3-4 мільярди обіцяє наступного.

У столиці України давно чекали цього кроку, говорить заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. За його словами, Київ готовий обладнати більшість будинків лічильниками тепла до кінця 2012 року.

«Перше, з чого треба почати, – це з приладів обліку. Доки не буде приладів обліку, доти не буде ніякого енергозбереження і ніколи нам не вистачить ніяких енергоресурсів. Треба залучити кошти з усіх можливих джерел. Є програми, які підтримують установку лічильників для людей. Виділяються гроші з державного бюджету на ці цілі. Ми виділяємо гроші з міського бюджету. У нас цього року вже підготовлено тисячу комплектів документів. Ми зараз якраз і готові передати ці гроші для установки більше тисячі лічильників за один рік. Ми готові цю цифру подвоїти, потроїти» – поінформував Олександр Мазурчак.

Майже третина зекономленої енергії

Принцип дії такого лічильника простий: він вимірює температуру гарячої води на вході в опалювальну систему будинку і на виході, та перемножує різниці в цих температурах на кількість води, що пройшла через системи, зазначає Володимир Мельник, фахівець з комунальної теплоенергетики.

«Сам лічильник – це маленький комп’ютер. Він обліковує і видає кількість гігакалорій. Це – загально-будинковий лічильник теплової енергії. Він фіксує факт отримання тепла на будинок. Є можливість регулювати кількість тепла. Занижений теплоносій – лічильник все показав. Наприклад, якщо взяти будинок, який стоїть з лічильником теплової енергії і аналогічний будинок (з такою ж кількістю під’їздів, квартир, площею), де немає лічильника – 20-30%, напевно, різниці. Там, де є лічильник, там менше нараховується тепла. Він показує факт», – зауважив Володимир Мельник.

Людмила Миколаївна багато років була головою одного зі столичних об’єднань співвласників багатоквартирного будинку. Ще в 2006 році вона зініціювала встановлення лічильника тепла в своєму будинку. Усі його мешканці одразу ж оцінили таке нововведення. Адже, за словами Людмили Миколаївни, економія коштів за рахунок приладу – просто колосальна.

«Це – вигідно і дуже зручно. Встановлювали ми лічильник у 2006 році. Заплатили за нього 8 тисяч гривень, – каже Людмила Миколаївна. – Якщо на вулиці тепло, Ви можете підключити його пізніше. Я цієї весни говорила: давайте відключимо, щоб не опалювалося, бо уже тепло було. Навіщо платити зайві гроші? Восени платимо приблизно гривню з копійками, дві гривні з копійками, в залежності від того, чи холодно на вулиці. У холодні зими в нас більше, ніж 3,7 гривні за квадратний метр не було».

Зараз лічильник для 5-поверхового будинку коштує приблизно 10 тисяч гривень. Щоб встановити його на цілий будинок необхідна згода всіх мешканців. Встановити ж такий прилад для однієї квартири можна лише в нових будівлях, де працює горизонтальна система опалення. Вона обігріває не цілий під’їзд, а кожну квартиру окремо.

У багатьох новобудовах лічильники тепла передбачені одразу. Тож їх мешканці можуть не лише ефективно витрачати тепло, але й регулювати його подачу.

У Чехії тепло регулюють у квартирах

Лічильники і регулятори тепла у Чехії прикріплені до кожної батареї, якщо в будинку – централізоване опалення. По закінченню опалювального сезону, спеціальна служба обходить всі помешкання і фіксує дані приладів, повідомляє празька кореспондентка Радіо Свобода.

Чехи мають змогу самі собі виставляти потрібну температуру в квартирі. Взимку, щоб не було тропіків під час відлиги, знижують температуру на батареях. Або навпаки, можуть поставити опалення на максимум, коли холодно. Чеським законодавством передбачено: якщо температура нижче літної норми тримається довше 5 днів, то комунальники повинні ввімкнути центральне опалення, навіть влітку.

Наразі в Україні тривають підготовчі роботи

В Україні ж тепловими лічильниками оснащені менше половини багатоквартирних будинків, говорить експерт з енергозбереження Роман Ніцович. Крім того, не всі встановлені прилади працюють, зауважує він.

«Наскільки це буде реалістично? На даний момент планується, що ці лічильники будуть встановлені до 2013 року. Але, насправді, темпи встановлення такі, що з тих будинків, де лічильники вже є, значна частина не підключені. Тобто вони фізично стоять, але нарахування теплової енергії по ним не відбувається», – пояснив Роман Ніцович.

У Міністерстві з питань житлово-комунального господарства запевняють, що виконати вимогу уряду встигнуть. Міським адміністраціям уже доручили рахувати кількість потрібного обладнання. І якщо необхідні кошти будуть виділені, то жодних затримок бути не має, зауважила Наталія Олійник, директор Департаменту стратегії реформування та розвитку житлово-комунального господарства Міністерства ЖКГ.

«На сьогодні триває робота облдержадміністрацій. У кожному будинку – різні вводи, діаметри, тому спочатку повинні бути зроблені підготовчі роботи виробниками. Наразі вивчається кількість і, головне, треба порахувати типи лічильників, в яких, дійсно, є необхідність. Крім того, перш ніж обладнати будинок, треба зробити відповідний проект. Тільки після проектів придбаються лічильники. А проекти мають зробити до вересня-листопада», – розповіла Наталія Олійник.

На переконання експертів, в Україні давно постало питання перебудови системи теплопостачання, як такої. І на часі – подальші заходи з енергозбереження, які б враховували поступову відмову від використання газу. В житлово-комунальній сфері необхідно застосовувати сучасні технології, встановлювати енергоефективне обладнання, переводити котельні на біопаливо, використовувати теплові насоси чи сонячні колектори. А це дасть змогу зекономити і споживачам, і державі.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG