Фонди різноманітного призначення об’єднана Європа має, але для того, щоб ними скористатися, слід виконати низку умов. Скажімо, аби отримати гроші на регіональний розвиток чи соціальні ініціативи, існує правило про співфінансування. Наприклад, європейська співдружність виділить «кругленьку суму» на той чи інший проект тільки за умови, що з національного бюджету теж нададуть частину грошей. Нині, у часи суворих заощаджень, греки, румуни чи ірландці не можуть гарантувати надання таких коштів із державної казни.
Єврокомісія щойно запропонувала значно зменшити цю, так би мовити, «національну долю» фінансування.
«Участь з боку національних бюджетів буде нижчою, – каже комісар з питань регіональної політики Йоганнес Ган. – Таким чином ми полегшимо країнам, що дуже постраждали від кризи, можливість співфінансування та досягнення результатів на місцях. Адже ми не можемо одночасно вимагати скорочень бюджетних витрат та надмірних вкладів до цих проектів».
Представник Єврокомісії зазначає, що такий підхід допоможе шістьом європейським країнам, а саме: Румунії, Греції, Латвії, Португалії, Ірландії та Угорщині реалізувати більше проектів, а отже створити нові робочі місця та залучити іноземних інвесторів. Місцеві уряди, згідно із пропозицією Єврокомісії, зможуть скоротити участь національних фінансів у цих проектах аж до 5 відсотків. Решту 95 відсотків покриватимуть за допомогою різноманітних європейських фондів, зокрема, аграрного, рибальського чи фонду регіонального розвитку.
Як розбудити «сплячі проекти»?
Для прикладу: загальна сума для такої країни, як Латвія, становитиме додатково майже 250 мільйонів євро. Вони допоможуть відродити так звані «сплячі проекти», тобто ті, на які не вистачало коштів. Але найбільше перепаде грекам.
«Наприклад, для Греції це означатиме додаткове фінансування у розмірі майже 900 мільйонів євро», – пояснює комісар Йоганнес Ган
На думку брюссельських експертів, такий крок значно скоротить державні видатки протягом двох наступних років у країнах, що потерпають від економічних негараздів.
Але голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зауважує, що впровадження такого способу – тимчасове і не для всіх країн-членів. «Це – надзвичайна реакція на надзвичайну ситуацію. Нове рішення дасть змогу закачати кошти до економік цих країн та одночасно зменшить витрати державних грошей», – каже він.
Але для того, щоб нові правила набрали чинності якнайшвидше, тобто вже наступного року, ще потрібна згода Європарламенту та Ради ЄС, які зможуть висловити свої позиції не раніше осені.
Єврокомісія щойно запропонувала значно зменшити цю, так би мовити, «національну долю» фінансування.
«Участь з боку національних бюджетів буде нижчою, – каже комісар з питань регіональної політики Йоганнес Ган. – Таким чином ми полегшимо країнам, що дуже постраждали від кризи, можливість співфінансування та досягнення результатів на місцях. Адже ми не можемо одночасно вимагати скорочень бюджетних витрат та надмірних вкладів до цих проектів».
Представник Єврокомісії зазначає, що такий підхід допоможе шістьом європейським країнам, а саме: Румунії, Греції, Латвії, Португалії, Ірландії та Угорщині реалізувати більше проектів, а отже створити нові робочі місця та залучити іноземних інвесторів. Місцеві уряди, згідно із пропозицією Єврокомісії, зможуть скоротити участь національних фінансів у цих проектах аж до 5 відсотків. Решту 95 відсотків покриватимуть за допомогою різноманітних європейських фондів, зокрема, аграрного, рибальського чи фонду регіонального розвитку.
Як розбудити «сплячі проекти»?
Для прикладу: загальна сума для такої країни, як Латвія, становитиме додатково майже 250 мільйонів євро. Вони допоможуть відродити так звані «сплячі проекти», тобто ті, на які не вистачало коштів. Але найбільше перепаде грекам.
«Наприклад, для Греції це означатиме додаткове фінансування у розмірі майже 900 мільйонів євро», – пояснює комісар Йоганнес Ган
На думку брюссельських експертів, такий крок значно скоротить державні видатки протягом двох наступних років у країнах, що потерпають від економічних негараздів.
Але голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зауважує, що впровадження такого способу – тимчасове і не для всіх країн-членів. «Це – надзвичайна реакція на надзвичайну ситуацію. Нове рішення дасть змогу закачати кошти до економік цих країн та одночасно зменшить витрати державних грошей», – каже він.
Але для того, щоб нові правила набрали чинності якнайшвидше, тобто вже наступного року, ще потрібна згода Європарламенту та Ради ЄС, які зможуть висловити свої позиції не раніше осені.
