Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 14:29

Брюссель – Найсуттєвіше питання для Європи – «як врятувати Грецію від банкрутства, а з нею і всю зону євро»? Відповідь сьогодні у Брюсселі вкотре шукатимуть лідери урядів та держав Євросоюзу, які там зберуться на екстренний саміт. Та чи вдасться їм домовитися? І які саме існують рішення для виходу з «грецької кризи», яка вже місяцями тяжіє над зоною євро?

Лідери країн, де в обігу євровалюта, зустрічаються для гасіння пожежі у європейській фінансовій системі не вперше.

Спочатку винайшли план допомоги Афінам, виділивши їм 110 мільярдів євро. Але цього виявилося недостатньо. Фахівці підрахували, що для погашення грецьких боргів та відновлення довіри до їхньої країни серед світових кредиторів треба ще майже стільки ж.

«Якщо дати Греції другий раз 110 мільярдів, то виглядає, що дві третини грецьких боргів перейдуть до рук європейських фондів чи інших європейських партнерів, – каже економіст великого європейського банку ING Філіп Ледон. –У цьому випадку у них з’явиться більше можливостей».

Але для того, аби ці можливості з’явилися, потрібна згода всіх країн єврозони та міжнародних фінансових установ, проте домогтися цього не вдається вже протягом тривалого часу.

Залишати греків напризволяще не можна – фінансист Тріше

Один із головних кредиторів – Європейський центральний банк – уважає, що відкладати рішення до осені, як того хотіли представники єврозони, у жодному разі не можна. Це могло б призвести Грецію до дефолту, а цього допускати не слід, вважає голова цієї головної фінансової інституції Євросоюзу Жан-Клод Тріше.

Водночас, Міжнародний валютний фонд, що теж бере участь у порятунку країн єврозони, проявляє все більшу нетерплячість, зауважуючи, що донині втілених заходів для заощаджень державних коштів Греції недостатньо.

З огляду на серйозність ситуації, від сьогоднішнього саміту очікують доволі важливого рішення, яке допоможе зберегти баланс і гарантувати надійний захист єврозони. Але хто оплатить цю гарантію?

Для відповіді не це питання є два варіанти. З одного боку, створити щось на зразок велетенського кредиту, яким на вигідних умовах користуватимуться проблемні держави, починаючи з Греції. Але Німеччина – цей важковаговик європейської економіки – не згідна вкладати туди свої гроші.

Є й інший вихід – залучити до погашення боргів приватні банки, страхові компанії та інші фінансові установи. Тобто, вони як власники грецьких державних облігацій будуть змушені добровільно втратити частину своїх грошей. Але з цим також багато європейських фінансових чільників не погоджуються.

У будь-якому разі, якщо президент Євросоюзу Герман Ван Ромпей скликає лідерів європейських держав на цей саміт, то це означає, що надія на якесь рішення у Брюсселі таки є.

Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу напередодні саміту оприлюднив доволі емоційне звернення до голів держав та урядів єврозони.

«Ніхто не повинен створювати жодних ілюзій: ситуація дуже серйозна, зауважив, зокрема, Баррозу. – Вона потребує відповіді, бо інакше негативні наслідки відчують у кожному куточку Європи і за її межами».

Пан Баррозу закликав партнерів по співдружності до відповідального ставлення до єдиної європейської валюти і до виконання своїх зобов’язань, даних при її створенні.

Але чи будуть вони спроможні цього разу погасити пожежу, яка вже давно вирує і розповсюджується й на інші держави єврозони?

Давати ствердну відповідь на це питання поки що ніхто з експертів-економістів Європейської співдружності однозначно висловлювати не наважується.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG