Грецька боргова криза – основна тема цього саміту, хоч і не офіційна, проте, дуже актуальна. Тим часом, жодних конкретних рішень щодо греків ухвалювати не будуть, заявила канцлер Німеччини Анґела Меркель перед початком зустрічі. Хоча дискусій, вочевидь, точиться багато.
До обговорення грецької кризи на європейському саміті закликав і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу
«Я вірю, що нині настав час для заклику до більш цілеспрямованого використання наших європейських структурних фондів, – наголосив він. – Думаю, що важливо продемонструвати нашим грецьким друзям і партнерам, що так, вихід з кризи складний, але є надія, і наприкінці цього шляху є рішення. Саме тому я б хотів попросити Європейську раду обговорити, що ми можемо зробити, щоб допомогти Греції в її зусиллях консолідувати фінанси. Зусилля націлені на підвищення конкурентоздатності та на рішення більш насущних проблем безробіття».
Але відомо, що європейські лідери не підуть далі останніх заяв міністрів фінансів єврозони. На початку тижня вони вирішили, що 12 мільярдів наступного траншу кредиту надійде до Афін тільки після того, як парламент Греції дасть «добро» на реалізацію плану значних скорочень видатків із бюджету та інших широких заходів заощаджень.
Фонд допомоги збільшать. Про всяк випадок
Тим часом, після того, як нещодавно об’єднаній Європі вдалося домовитися щодо правил так званого «пакту стабільності», який обмежує суму державних дефіцитів, тепер ЄС ще й мусить проявити свою здатність підтримувати ослаблену Грецію. Якраз про це й ведуться дискусії у рамках нинішнього європейського саміту.
Очікується, що голови держав та урядів Євросоюзу мають збільшити суму тимчасового фонду допомоги країнам блоку, які переживають фінансові труднощі, до 440 мільярдів євро. Водночас, у Брюсселі мають узаконити так званий «постійний механізм допомоги». Починаючи з 2013 року з нього, за крайньої необхідності, мають надавати фінансову підтримку слабким європейським державам.
Цікаво, що 27 європейських лідерів також мають дати «зелене світло» на завершення процесу приєднання ще однієї країни до Євросоюзу. Мова йде про Хорватію, яка незабаром має стати 28-ю державою ЄС.
Мігрантська загроза з півдня
Другий день саміту присвячують низці питань, зокрема, подіям у Лівії, де у воєнних операціях проти режиму диктатора Муаммара Каддафі європейці, що входять до складу коаліції, останнім часом припустилися низки помилок.
Італія вимагає припинення натовських операцій. Франція виступає проти. На що Рим відповідає застереженнями щодо гуманітарної загрози. Зокрема італійці вказують на масову міграцію, від якої їхня країна потерпає першою, через географічну близькість до держав арабського світу. Тим часом, єврокомісар з внутрішніх справ Сесилія Мальмстрем та європейські міністри, які опікуються проблемами міграції, звернулися до лідерів країн Євросоюзу із закликом покращити умови прийому втікачів із Північної Африки.
На нинішньому саміті мають підбити підсумки піврічного головування Угорщини у Раді ЄС, що його через тиждень перебирає Польща. Також європейські лідери мають підтримати кандидатуру італійця Маріо Драґі, який стане наступним головою Європейського центрального банку.
До обговорення грецької кризи на європейському саміті закликав і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Але відомо, що європейські лідери не підуть далі останніх заяв міністрів фінансів єврозони. На початку тижня вони вирішили, що 12 мільярдів наступного траншу кредиту надійде до Афін тільки після того, як парламент Греції дасть «добро» на реалізацію плану значних скорочень видатків із бюджету та інших широких заходів заощаджень.
Фонд допомоги збільшать. Про всяк випадок
Тим часом, після того, як нещодавно об’єднаній Європі вдалося домовитися щодо правил так званого «пакту стабільності», який обмежує суму державних дефіцитів, тепер ЄС ще й мусить проявити свою здатність підтримувати ослаблену Грецію. Якраз про це й ведуться дискусії у рамках нинішнього європейського саміту.
Очікується, що голови держав та урядів Євросоюзу мають збільшити суму тимчасового фонду допомоги країнам блоку, які переживають фінансові труднощі, до 440 мільярдів євро. Водночас, у Брюсселі мають узаконити так званий «постійний механізм допомоги». Починаючи з 2013 року з нього, за крайньої необхідності, мають надавати фінансову підтримку слабким європейським державам.
Цікаво, що 27 європейських лідерів також мають дати «зелене світло» на завершення процесу приєднання ще однієї країни до Євросоюзу. Мова йде про Хорватію, яка незабаром має стати 28-ю державою ЄС.
Мігрантська загроза з півдня
Другий день саміту присвячують низці питань, зокрема, подіям у Лівії, де у воєнних операціях проти режиму диктатора Муаммара Каддафі європейці, що входять до складу коаліції, останнім часом припустилися низки помилок.
Італія вимагає припинення натовських операцій. Франція виступає проти. На що Рим відповідає застереженнями щодо гуманітарної загрози. Зокрема італійці вказують на масову міграцію, від якої їхня країна потерпає першою, через географічну близькість до держав арабського світу. Тим часом, єврокомісар з внутрішніх справ Сесилія Мальмстрем та європейські міністри, які опікуються проблемами міграції, звернулися до лідерів країн Євросоюзу із закликом покращити умови прийому втікачів із Північної Африки.
На нинішньому саміті мають підбити підсумки піврічного головування Угорщини у Раді ЄС, що його через тиждень перебирає Польща. Також європейські лідери мають підтримати кандидатуру італійця Маріо Драґі, який стане наступним головою Європейського центрального банку.
