Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 03:33
Російський президент Дмитро Медведєв пояснив російським і грузинським журналістам, з якими він зустрівся цими днями, що насправді є не агресором, а рятівником – рятівником ситуації на Північному Кавказі й навіть грузинського президента Міхеїла Саакашвілі. Медведєв переконує своїх співрозмовників, що якщо б він не віддав наказ про воєнні дії на території бунтівних грузинських автономій, Саакашвілі вже не був президентом Грузії.

Ба, навіть більше, більше – позбавити його влади можна було вже тоді, під час російсько-грузинського конфлікту. Проте російський президент вирішив зупинити свою армію перед Тбілісі.

Можна було б згадати точні рядки нашого колеги Олександра Галича «Граждане, Отечество в опасности! Наши танки на чужой земле!». Можна було б пригадати, як світ поставився до воєнних дій на Кавказі й до можливої окупації Тбілісі. Можна було б сказати, що Саакашвілі утримується при владі не завдяки воєнній поразці й навіть не тому, що суворо поводиться з грузинською опозицією й маніпулює ЗМІ не гірше за Медведєва.

Проте навіщо все це говорити? Адже насправді російський президент говорить не про порятунок Саакашвілі. Він рятує самого себе.

Цими днями російський прем'єр-міністр Володимир Путін зустрічався із активістами провладної організації «Наші» в одіозному таборі своїх прихильників на озері Селігер. Під час зустрічі Путін порадив «нашистам» боротися за приєднання сусідньої Білорусі. Російський прем'єр вже не вперше намагається зліквідувати її державність. Згадав він і про Південну Осєтію як про можливу частину Росії. Можна сказати, що Путін виступив у традиційній для себе ролі агресивного збирача російських земель.

Проте напередодні змагання за російське президентство у наступному році ця роль потрібна Медведєву. Саме тому його інтерв'ю – швидше для внутрішнього вжитку. Медведєв намагається бути зухвалим не тільки щодо Саакашвілі, але й щодо американського Конгресу, члени якого продовжують визнавати територіальну цілісність Грузії.

Однак ключовою у його інтерв'ю є теза, згідно з якою він ухвалював рішення про війну без консультацій із Путіним. Тобто був самостійним лідером майже з перших днів свого президентства.

У це важко повірити, проте Медведєву потрібна така вірa. Йому необхідно, щоб на його войовничість звернули увагу ті, хто вважає його занадто ліберальним у порівнянні з Путіним. Щоб вони повірили, що він буде урядувати не гірше за попередника – і навіть воювати, якщо знадобиться.

Медведєву дуже хочеться, щоб його врятували і залишили в Кремлі ще на шість років.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG