Цього року абітурієнтів на бакалаврат зараховували у три «хвилі»: якщо вступник не приносив оригінали документів упродовж п’яти днів після оголошення результатів, він автоматично вибував зі змагання за «бюджетні» місця. У такому випадку починалася наступна хвиля зарахування, в якій могли взяти участь абітурієнти з нижчими балами.
Багато скарг на гарячу лінію, організовану Комітетом виборців України, який проводив моніторинг вступної кампанії, стосувалися того, що вступники не встигали подавати документи у визначений термін: або не могли дістатися до приймальної комісії, або не знали про обсяг держзамовлення, який неодноразово змінювався протягом вступної кампанії, зауважує Віктор Килимар, юрист-консультант Комітету виборців.
«Неодноразово телефонувала мама абітурієнтки, що подала документи до одного із харківських вишів. Друга хвиля якраз припадала на суботу-неділю, – розповідає він. – А цей виш не оприлюднив списки рекомендованих до зарахування на власному сайті, так само, як і на сайті системи «Конкурс». Тільки у неділю вранці було повідомлено про те, що донька таки внесена до другої хвилі. Одразу вирушили до Харкова і о 14:20 уже були біля приймальної комісії. Проте вона вже не працювала. Вони там і заночували, щоб подати оригінали документів з самого ранку. Але їм сказали, що вже почалася третя хвиля, відповідно своє право на здобуття безкоштовної вищої освіти вони втратили».
Проблеми в абітурієнтів виникли також і з електронною системою вступу, яка була фактично не готова до цьогорічної кампанії, зауважують експерти.
Що ж до вступу за напрямками «магістр» та «спеціаліст», то тут основним недоліком було те, що випускники різних вишів мали додатки до дипломів різного зразка, що сприяло заниженню в результаті їхнього середнього балу.
Ректори самі винні – міністерство
У той же час Міносвіти покладає відповідальність за недоліки вступної кампанії на керівників вишів та самих абітурієнтів. Ректорам деяких столичних університетів, а також вишів із Запоріжжя, Ужгорода, Донецька, Севастополя, Одеси та Харкова уже висловлено догану від міністерства, сказав Радіо Свобода Ярослав Болюбаш, директор Департаменту вищої освіти.
«Створили галас перед тим, що недостатньо місць державного замовлення, що зменшили на 42% – а в результаті держзамовлення не виконали. Бо треба було працювати з абітурієнтами, займатись профорієнтаційною роботою, а найголовніше – треба було займатись прогнозом прийому», – зауважує Ярослав Болюбаш.
Цього року університетам довелося боротися за вступника: випускників шкіл було мало. Наступного ж року експерти прогнозують збільшення кількості абітурієнтів більш ніж удвічі, хоча загалом виділяють тенденцію до скорочення держзамовлення. Зокрема, за останні 5 років кількість «бюджетних» місць для бакалаврів технічно-природничих спеціальностей скоротилась майже на 20%, а суспільно-гуманітарні науки вивчатимуть на близько 35% менше студентів.
Багато скарг на гарячу лінію, організовану Комітетом виборців України, який проводив моніторинг вступної кампанії, стосувалися того, що вступники не встигали подавати документи у визначений термін: або не могли дістатися до приймальної комісії, або не знали про обсяг держзамовлення, який неодноразово змінювався протягом вступної кампанії, зауважує Віктор Килимар, юрист-консультант Комітету виборців.
«Неодноразово телефонувала мама абітурієнтки, що подала документи до одного із харківських вишів. Друга хвиля якраз припадала на суботу-неділю, – розповідає він. – А цей виш не оприлюднив списки рекомендованих до зарахування на власному сайті, так само, як і на сайті системи «Конкурс». Тільки у неділю вранці було повідомлено про те, що донька таки внесена до другої хвилі. Одразу вирушили до Харкова і о 14:20 уже були біля приймальної комісії. Проте вона вже не працювала. Вони там і заночували, щоб подати оригінали документів з самого ранку. Але їм сказали, що вже почалася третя хвиля, відповідно своє право на здобуття безкоштовної вищої освіти вони втратили».
Проблеми в абітурієнтів виникли також і з електронною системою вступу, яка була фактично не готова до цьогорічної кампанії, зауважують експерти.
Що ж до вступу за напрямками «магістр» та «спеціаліст», то тут основним недоліком було те, що випускники різних вишів мали додатки до дипломів різного зразка, що сприяло заниженню в результаті їхнього середнього балу.
Ректори самі винні – міністерство
У той же час Міносвіти покладає відповідальність за недоліки вступної кампанії на керівників вишів та самих абітурієнтів. Ректорам деяких столичних університетів, а також вишів із Запоріжжя, Ужгорода, Донецька, Севастополя, Одеси та Харкова уже висловлено догану від міністерства, сказав Радіо Свобода Ярослав Болюбаш, директор Департаменту вищої освіти.
«Створили галас перед тим, що недостатньо місць державного замовлення, що зменшили на 42% – а в результаті держзамовлення не виконали. Бо треба було працювати з абітурієнтами, займатись профорієнтаційною роботою, а найголовніше – треба було займатись прогнозом прийому», – зауважує Ярослав Болюбаш.
Цього року університетам довелося боротися за вступника: випускників шкіл було мало. Наступного ж року експерти прогнозують збільшення кількості абітурієнтів більш ніж удвічі, хоча загалом виділяють тенденцію до скорочення держзамовлення. Зокрема, за останні 5 років кількість «бюджетних» місць для бакалаврів технічно-природничих спеціальностей скоротилась майже на 20%, а суспільно-гуманітарні науки вивчатимуть на близько 35% менше студентів.
