Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 05:50

Французько-німецький саміт розчарував біржу й економістів


Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі, Париж, 16 серпня 2011 року

Німеччина – У найбільшому народному господарстві Європи, яким вважається Німеччина, стримано відреагували на домовленості канцлера ФРН Анґели Меркель і президента Франції Ніколя Саркозі щодо кризової ситуації. Чимало політиків, передусім із лав опозиції, вважає пропозиції стосовно виходу з боргової кризи недостатніми. Аналітики говорять про черговий втрачений шанс.

Біржа у Франкфурті-на-Майні відреагувала відвертим розчаруванням на плани Меркель і Саркозі. Передусім на критику наразилася ідея запровадити спеціальний податок на фінансові трансакції. Після такої новини курси банківських акцій покотилися вниз.

Крім спеціального податку, французький президент і німецький канцлер запропонували сформувати щось на кшталт загальноєвропейського уряду і закріпити в національних конституціях країн єврозони механізм боргового гальма. Водночас Меркель і Саркозі відмовили вимогам розширити рятівний фонд для країн єврозони й запровадити єврооблігації.

У Християнсько-демократичному союзі, який входить до правлячої коаліції в Німеччині, таке рішення привітали.

«Запровадження євробондів було б помилкою. Адже все функціонувало б за такою схемою: хороших і поганих боржників кидають докупи і вираховують середній відсоток. За підрахунками мюнхенського інституту Ifo, за борги Німеччині довелося б платити на два відсотки більше. При заборгованості в два трильйони це означало б 40 мільярдів щорічно. Такого ми собі просто не можемо дозволити», – зазначає член комітету Бундестагу з питань державного бюджету Клаус-Петер Вілш.

За словами політика, внаслідок запровадження єврооблігацій, країни, які погано господарюють, втратили б зацікавленість у створенні здорових структур.

Вийти з кризи допоможуть лише реформи

Аналітики, однак, не розділяють такої думки. «Євробонди – це справді не вирішення питання, оскільки вийти з кризи можна тільки за допомогою реформ у країнах, які мають економічні проблеми», – погодився головний економіст Бременського земельного банку Фолькер Хелльмаєр. Однак, запровадження євробондів допомогло б звільнити проблематичні країни від тиску з боку спекулянтів, який упродовж останніх півтора року спричинює лише негативні хвилі й таким чином підриває успіх реформ.

Наміри запровадити спеціальний податок на фінансові трансакції біржовики вже встигли охрестити «штрафним збором». В ефективності такого кроку сумніваються й аналітики. Вони застерігають, що фінансові ринки можуть розвідати й обхідні шляхи. Такої думки дотримується й Крістоф Шаласт із Франкфуртської школи фінансів і менеджменту.

«Податок на фінансові трансакції – це передусім регуляторний метод. Дискусія про цей метод знову спалахнула після того, коли в останні тижні відновилися сумнівні фінансові операції, які теж сприяли дестабілізації ринку. Але я переконаний, що при запровадженні спеціального податку ринки вдаватимуться до обхідних стратегій», – сказав Шаласт.

Франкфуртський експерт вважає, що податок на фінансові трансакції матиме успіх лише в тому разі, якщо обмежити й обхідні можливості.

Отже, рішення німецько-французького кризового саміту викликали неоднозначну реакцію в Німеччині. Одні вбачають у них суцільне розчарування, інші – крок у правильному напрямку, але не більше.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG