Доступність посилання

ТОП новини

Житлові квадрати: сподівання на державу


Єдиний державний електронний реєстр громадян України, які потребують поліпшення житлових умов, обіцяють створити у 2012 року. Про це повідомляють у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву. Такий єдиний електронний перелік має удосконалити механізм черговості на квартири та забезпечити прозорий контроль за наданням субсидій. Але чи працює програма «Доступне житло»?

Будівельна галузь сильно постраждала внаслідок кризи. Відповідно зменшилися і обсяги будівництва доступного житла, говорить Ігор Лисов, заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради. Тож, зараз держава намагається реанімувати будівельну галузь та вивести її на докризовий рівень, зазначає депутат.

«Та стала форма відносин між замовником, забудовником та інвестором дала збій, і близько 200 тисяч сімей не отримали вчасно своїх квартир за тими угодами й зобов’язаннями, які були укладені з будівельними організаціями.У 2011 році почала відновлюватися будівельна галузь, потихеньку почався зріст обсягів будівництва. І кожного року ми показуємо більший обсяг введення житла. У 2010 Україна ввела більше 9 мільйонів квадратних метрів житла».

Кількість претендентів

Досі в державі немає єдиного реєстру сімей, які претендують на доступне житло. Тож і немає точної кількості таких родин. Тому зведений перелік просто необхідний, говорить глава правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Леонід Рисухін.

«Кількість сімей становить 1 мільйон 200 тисяч, але це приблизна цифра. Адже це дані органів місцевого самоврядування, які не оновлюються кожного року так, як це потрібно. Тому створення такого реєстру зараз дуже на часі».

За допомогою реєстру можна буде підрахувати загальну кількість коштів, потрібних для виконання державної програми «доступне житло», продовжує Рисухін. Крім цього, зведений електронний перелік допоможе виключити будь-які непорозуміння та дискусії щодо номерів у черзі. А доступним він буде на спеціально створеному веб-сайті.

Кому доступне житло?

Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву реалізовує держпрограму «Доступне житло». За нею, 30% вартості квартири сплачує держава. І на виконання програми вже виділено 58 мільйонів гривень, стверджує глава правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Леонід Рисухін.

«Українські сім’ї матимуть державну допомогу для отримання житла. Ми розраховуємо, що це буде 850-900 сімей – на доступне житло, тобто 30% субсидії. 26 мільйонів гривень уже практично використані, і кошти спрямовані як підтримка цим громадянам. Це 369 сімей. Крім цього, близько 700 молодих сімей отримують допомогу з пільгового кредитування молодіжного будівництва», – зазначив Леонід Рисухін.

Сім’я Козачуків складається з 2 дорослих та чотирьох дітей. І стоїть у черзі на соціальне житло уже 5 років. Їхній номер 35 642, і черга практично не рухається. Тож отримати квартиру безкоштовно мати, Тетяна Козачук, вже і не сподівається. Що ж до програми доступного житла, то для більшості малозабезпечених сімей вона не реальна, говорить Тетяна. «Якщо іти за програмою «70 на 30», то треба заплатити 70 % від вартості квартири упродовж 10 днів. Ну це ж теж дуже багато, це не реально для нас! Якби хіба в розстрочку… Крім того, щоб просто потрапити у чергу програми «70 на 30», ти повинен відстояти у черзі як мінімум 5 років».

Скористатися можливостями програми «доступне житло» можуть лише ті родини, які мають певні кошти (яких би вистачило на виплату 70% від вартості квартири), підтверджує аналітик однієї з консалтингових компаній Сергій Костецький. А для малозабезпечених сімей можливість отримати квартиру з’явиться, лише якщо держава виділятиме на житлові програми більше коштів.

«Якщо в людини немає непоганого заробітку або якихось суттєвих заощаджень, то шанси отримати житло, навіть якщо вона стоїть у черзі, у неї мінімальні. На житлові програми ідуть досить високі видатки, а прибутку державі вони не приносять, тому я думаю, що держава в найближчі років 10 суттєвих вливань робити не буде. Відповідно, черга буде лише збільшуватися, а не танути», – зауважив експерт.

Повноцінна робота державної програми «доступне житло» може лише частково покращити ситуацію в житловій сфері, говорить економіст Олександр Жолудь. А в першу чергу державі необхідно збільшувати пропозицію житла, вважає фахівець.

«Якщо б така схема дійсно працювала і будь-яка малозабезпечена сім’я могла б до неї мати доступ, то, можливо, це б покращило дещо ситуацію. Але не вирішило б основної проблеми. В Україні в секторі нерухомості головна проблема не в попиті, а в пропозиції, яка є дуже і дуже обмеженою, що і призводить до високих цін. Якщо держава буде платити частину вартості квартири, значить, на ринок прийдуть ті люди, які не могли собі дозволити купити житло за 100 відсотків. Але житла на ринку більше не стане. Відповідно за тієї самої кількості квартир буде більше охочих їх купити, і будуть просто зростати ціни».

«Державна програма поки зривається»

Державну цільову соціально-економічну програму будівництва доступного житла розраховано на 2010-2017 роки. Передбачалося, що за роки її існування буде збудовано 275 тисяч нових квартир. Однак програма зривається, визнав заступник керівника парламентського комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Ігор Лисов.

«На жаль, та програма про виділення коштів, яку розробив і затвердив Кабінет міністрів, зараз зривається на ці два роки. Але я думаю, що вона значно поліпшиться. Так ось за цією програмою, спрямують у будівельну галузь 88 мільярдів гривень. З них 23 мільярди – державна підтримка, місцеві бюджети нададуть 5 мільярдів 400 тисяч, інші джерела та інвестори – 53 мільярди гривень».

Ігор Лисов підрахував: якщо кількість сімей, яким необхідне доступне житло, становить 1 мільйон 200 тисяч (а такою є приблизна офіційна цифра), то на те, щоб забезпечити їх квартирами, необхідно 260 мільярдів гривень.
  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG