Першою, ще у середу, ратифікувала план фінансової стабілізації євро Фінляндія. Але дуже важливо для єврозони було те, як саме пройде голосування в четвер у Бундестазі Німеччини. Адже якраз Берлін є головним ініціатором нового плану і вносить тепер понад чверть всієї суми розширюваного Фонду фінансової стабілізації єврозони.
У самій Німеччині громадськість суперечливо реагує на ці дії німецької влади, є сили, які намагалися заблокувати рішення парламенту через Конституційний суд. До них належить і німецький мозковий центр «Європоліс» із 55 підприємців, академіків, які виступають проти нинішніх способів влади Німеччини стабілізувати євро.
Зокрема, один із цієї групи, професор права з Берліна Маркус Кербер, зазначив: «Я ніколи не втрачаю надії. Я належу до тих хлопців, які кажуть: ніколи не здамся. Адже фінансовий суверенітет, право витрачати ваші власні ресурси поставлені під загрозу. Це подібне на пожежу в домі, з цієї причини ми звернулися до Конституційного суду держави щодо способів дій Німеччини для порятунку євро».
Кербер також зауважив, що особливо небезпечним для прав людей є спосіб розширення Європейського фінансового стабілізаційного фонду і зростання невідповідності між роллю влад різних держав та відповідальністю різних країн зони євро. Кербер і його союзники у цій справі не є прихильниками повернення до німецької марки і не проти євро, але за «переобладнання» єврозони так, щоб всі країни брали рівну участь в управлінні нею.
Бундестаг не прислухався до критиків
Переважною більшістю у Бундестазі була підтримана позиція уряду канцлера Анґели Меркель щодо розширення Європейського фінансового стабілізаційного фонду з 440 мільярдів євро до майже 800 мільярдів та частки Німеччини із понад 120 мільярдів до понад 200 мільярдів євро. У голосуванні брали участь 611 депутатів. За проголосували 523, проти 85 і троє утрималися. Зал зустрів результати голосування оплесками.
Таким чином була змінена початкова межа фонду, яку саміт ЄС затвердив ще 21 липня цього року. Йдеться також про контроль за витратами фонду з боку парламенту Німеччини і у термінових випадках із боку парламентської планово-фінансової комісії.
Перед голосуванням у Бундестазі були побоювання щодо більшого опору ухваленню цього рішення, в самій фракції коаліції Меркель були супротивники такого підходу. Тому вважають, що голосування стало своєрідним тестом і для канцлера та її політики.
Верхня палата німецького парламенту, Бундесрат, голосуватиме з цього питання в п’ятницю і, як очікують, теж схвалить його.
Тим часом аудитори ЄС, Європейського центробанку та МВФ прибули в четвер до Афін, де влада намагається хоча б частково врятувати Грецію від дефолту з міжнародним боргом у понад 300 мільярдів євро. Непопулярні рішення грецької влади викликають масований опір населення. Перед парламентом в Афінах були збудовані символічні шибениці для «страти» місцевих законодавців, якщо ті ухвалять новий закон про податок на нерухомість для населення у рамках пакету економії бюджету.
Лише виконання вимог Заходу дозволить грекам отримати черговий транш міжнародного кредиту у 8 мільярдів євро. Гроші бюджету в Афінах вже фактично вичерпані. Німеччина запевняє Грецію у своїй безумовній фінансовій підтримці в умовах наростання кризи.
У самій Німеччині громадськість суперечливо реагує на ці дії німецької влади, є сили, які намагалися заблокувати рішення парламенту через Конституційний суд. До них належить і німецький мозковий центр «Європоліс» із 55 підприємців, академіків, які виступають проти нинішніх способів влади Німеччини стабілізувати євро.
Зокрема, один із цієї групи, професор права з Берліна Маркус Кербер, зазначив: «Я ніколи не втрачаю надії. Я належу до тих хлопців, які кажуть: ніколи не здамся. Адже фінансовий суверенітет, право витрачати ваші власні ресурси поставлені під загрозу. Це подібне на пожежу в домі, з цієї причини ми звернулися до Конституційного суду держави щодо способів дій Німеччини для порятунку євро».
Кербер також зауважив, що особливо небезпечним для прав людей є спосіб розширення Європейського фінансового стабілізаційного фонду і зростання невідповідності між роллю влад різних держав та відповідальністю різних країн зони євро. Кербер і його союзники у цій справі не є прихильниками повернення до німецької марки і не проти євро, але за «переобладнання» єврозони так, щоб всі країни брали рівну участь в управлінні нею.
Бундестаг не прислухався до критиків
Переважною більшістю у Бундестазі була підтримана позиція уряду канцлера Анґели Меркель щодо розширення Європейського фінансового стабілізаційного фонду з 440 мільярдів євро до майже 800 мільярдів та частки Німеччини із понад 120 мільярдів до понад 200 мільярдів євро. У голосуванні брали участь 611 депутатів. За проголосували 523, проти 85 і троє утрималися. Зал зустрів результати голосування оплесками.
Таким чином була змінена початкова межа фонду, яку саміт ЄС затвердив ще 21 липня цього року. Йдеться також про контроль за витратами фонду з боку парламенту Німеччини і у термінових випадках із боку парламентської планово-фінансової комісії.
Перед голосуванням у Бундестазі були побоювання щодо більшого опору ухваленню цього рішення, в самій фракції коаліції Меркель були супротивники такого підходу. Тому вважають, що голосування стало своєрідним тестом і для канцлера та її політики.
Верхня палата німецького парламенту, Бундесрат, голосуватиме з цього питання в п’ятницю і, як очікують, теж схвалить його.
Тим часом аудитори ЄС, Європейського центробанку та МВФ прибули в четвер до Афін, де влада намагається хоча б частково врятувати Грецію від дефолту з міжнародним боргом у понад 300 мільярдів євро. Непопулярні рішення грецької влади викликають масований опір населення. Перед парламентом в Афінах були збудовані символічні шибениці для «страти» місцевих законодавців, якщо ті ухвалять новий закон про податок на нерухомість для населення у рамках пакету економії бюджету.
Лише виконання вимог Заходу дозволить грекам отримати черговий транш міжнародного кредиту у 8 мільярдів євро. Гроші бюджету в Афінах вже фактично вичерпані. Німеччина запевняє Грецію у своїй безумовній фінансовій підтримці в умовах наростання кризи.
