Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 20:32

Що очікує економіку Росії після відставки Кудріна?


Президент Росії Дмитро Медведєв (справа) та тодішній міністр фінансів Росії Олексій Кудрін, Димитровград, 26 вересня 2011 року

Прага – Минув тиждень після скандальної відставки міністра фінансів Росії Олексія Кудріна, з котрими пов’язували переважну більшість фінансових успіхів Росії за минуле десятиріччя. Чи може постраждати без стійкого фінансового консерватизму Кудріна російська економіка, коли уряд Росії піддасться тискові і піде на збільшення витрат бюджету? Або ж Кудрін повернеться при президентстві Путіна на ще вищу урядову посаду?

За тиждень, після скандального публічного спілкування з президентом Медведєвим і відставки міністра фінансів, віце-прем’єра уряду Росії Олексія Кудріна, російська економіка не рухнула. Фактично ринки в Росії лише в очікуванні нових змін під час майбутнього правління Володимира Путіна, який має знову стати президентом Росії з середини 2012 року та ймовірно призначить на прем’єрство Дмитра Медведєва.

Та все ж Олексій Кудрін, який став міністром фінансів у 2000 році й перетворився на одного з наближених до Володимир Путіна урядовців, заробив собі репутацію одного з найбільш компетентних і професійних міністрів в уряді Росії. Йому приписують керівництво податковою політикою в роки економічного буму за президента Путіна. Кудрін стримував інфляцію за допомогою енергетичних прибутків і створив фінансову подушку для стабільності в Росії в роки глобального фінансового спаду.

«Ті успіхи, котрі є у нас за останні 10 років, є переважно заслугою Кудріна. Якраз його впертість, відсутність зазнайства , прагнення завоювати популярність і вміння ухвалювати відповідальні фінансові рішення – вони заслуговували найвищої оцінки», – каже економіст Євген Ясін.

Такої думки більшість експертів, навіть критиків Кудріна. Серед останніх є такі, що кажуть про лише популярність колишнього міністра фінансів переважно за кордоном, куди він вкладав енергетичні прибутки Росії в західні цінні папери замість інвестування у внутрішню інфраструктуру Росії. Такої думки, наприклад, колишній глава Центробанку Росії Віктор Геращенко. А колишній міністр праці Росії Павло Кудюкін критикує Кудріна за сильні бюджетні обмеження, хоча хвалить його за високий професіоналізм.

Експерти не виключають повернення Кудріна у владу

Напередодні своєї відставки Кудрін розкритикував уряд за нові плани підвищення пенсій, зарплат держслужбовцям і підвищення витрат на оборону на 65 мільярдів доларів у наступні три роки. Якраз це обіцяв Володимир Путін на з’їзді «Єдиної Росії», активізуючи свою передвиборну кампанію. Кудрін же вимагав, що уряд має лише підняти податки і скоротити витрати наступного року.

Деякі експерти вважають, що критика Кудріним зростання оборонних витрат справедлива і попереджають, що більша частина з понад 10 трильйонів рублів наступного десятиріччя для оборони Росії «будуть просто вкрадені» через непрозорість оборонного фінансування. Аналітики в Росії висловлюють побоювання, що за відсутності твердої руки Кудріна в Міністерстві фінансів зростуть витрати бюджету та інфляція, яка вже й так на межі 6 відсотків ВВП.

Чимало ж впливових експертів не виключає, що Дмитро Медведєв не втримається у кріслі прем’єра більше року і на його місце може прийти якраз Олексій Кудрін.

Колишній член російського уряду Іван Старіков зазначає: «Я переконаний, що Олексій Кудрін не залишить політику. Я думаю, що упродовж наступних 6 місяців він повернеться на одну з найвищих урядових посад. Також вважаю, що, ймовірно, він є майбутнім прем’єр-міністром».

Про ймовірність повернення Кудріна кажуть і інші впливові експерти.

Матеріал підготувалиВасиль Зілгалов і Robert Coalson
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG