Словацька «Господарські новини» вважає, що Володимир Путін своїми заявами про неминучість створення довкола Росії «Євразійського союзу» насамперед грає на почуттях росіян, незадоволених крахом гегемонії Росії на теренах СРСР і «викликає страх у тих, хто вміє читати поміж рядками, бо цими обіцянками розкриваються плани, що є справжньою метою цієї людини: повернути на стіну Кремля портрети Сталіна і Брежнєва, а поряд повісити свій власний».
Лондонська «Ґардіан» дивується, що Путін веде мову про могутній у майбутньому «Євразійський союз» і протиставляє його ЄС, адже ВВП СНД – бази обіцяного Путіним союзу в 10 разів менше за ВВП Євросоюзу.
Польська «Дзєннік» вважає, що «заява Путіна про «Євразійський союз» – це поляпаний поливою несвіжий торт об’єднання, котрий ніхто, окрім Москви, насправді не бажає пережовувати».
Австрійське видання «Ді Прессе» не сумнівається, що своїми заявами про створення «Євразійського союзу» Володимир Путін ділиться мріями про власну політичну іграшку – «карликовий Євросоюз» – і намагається за «допомогою політики «батога і пряника» загнати туди Київ».
Британський професор права Алан Райлі написав для впливової «Нью-Йорк Таймз» статтю, де стверджує, що «із західних столиць занадто легко побачити в переслідуванні українського лідера Юлії Тимошенко черговий приклад пострадянських репресій». «Насправді ж є низка серйозних питань стосовно поведінки Тимошенко на державній посаді, які виходять за рамки звичайної корупційної практики в регіоні», – попереджає професор із Лондона. Захід, на думку Райлі, має не лише виступити проти судового переслідування, а насамперед допомогти Україні реформувати судову систему і побороти широкомасштабну корупцію. Цей експерт дивується, що газовий договір із Росією, що його підписала Тимошенко, був настільки невигідним, що «навіть її власний кабінет разом із тодішнім «Нафтогазом України» відмовився затвердити його. Алан Райлі також вважає, що «вплив цього договору на українську економіку… був надзвичайно негативним», і наголошує: «не зрозуміло, чому Тимошенко погодилася на цю дуже однобоку угоду». Британський професор також наголошує: «Всеохопна угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною не повинна ставитися під загрозу через справу Тимошенко».