Дніпро на півдні України – велична і мальовнича ріка. Однак тут прозорість його хвиль оманлива. Дніпро, плинучи Україною, вбирає в себе понад мільярд кубічних метрів забруднених стічних вод, а це половина українських стоків. Така офіційна статистика була озвучена в четвер Генпрокуратурою України. Тобто, в районі Запоріжжя чи Херсона кубометр дніпрової води містить понад 20 літрів стоків. Із роками ця частка зростає.
Головна причина екологічних проблем Дніпра – недостатня відповідальність тих, хто його забруднює, заявив на колегії прокуратури, присвяченій захисту довкілля, Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
«На цій річці функціонує найбільша в Європі атомна станція – Запорізька. На його берегах – півтори тисячі полігонів відходів. Кошти на оздоровлення Дніпра, Азовського та Чорного морів минулого року були освоєні на 7 відсотків, а на цей рік вони взагалі не передбачені. Ситуація потребує термінового втручання, а ми бачимо бездіяльність контролюючих органів та органів прокуратури», – зазначив Генпрокурор.
Віктор Пшонка також заявив, що для вирішення цих проблем створюється Дніпровська екологічна прокуратура, яка охопить 10 областей. А місцеві природоохоронні прокуратури, які працювали недостатньо сумлінно, в найближчий місяць чекає кадрова чистка, резюмував Генеральний прокурор.
Його заступник Микола Занфіров вказав на те, що Дніпро потерпає, в тому числі через розкрадання коштів у водоканалах та місцевих водгоспах, а також через хиби в роботі санепідслужби та Мінприроди.
Видобування піску та пральний порошок – дві найбільші біди Дніпра?
Міністр охорони довкілля Микола Злочевський заявив, що його відомство розпочало два масштабні проекти, які мають на меті зробити Дніпро чистішим. І запропонував прокуратурі долучитися до них.
«Перше моє звернення і прохання – робити спільні рейди екоінспекції та новоствореної прокуратури, і виявляти, затримувати тих, хто на Дніпрі намиває пісок і робить стоки. Щоб виграти в цієї банди, інакше не скажеш, ми цього року запровадили програму космічного моніторингу русла Дніпра, – повідомив міністр. – Друга програма – виявлення і зупинення несанкціонованого ввезення до України миючих засобів, що містять фосфати. Наші системи очистки каналізації не здатні видаляти фосфати. І вони потрапляють у воду у величезних кількостях, ось чому ми бачимо цвітіння води».
Втім, міністр не зміг пояснити, що робити із вітчизняними миючими засобами, які так само містять фосфати. Віктор Пшонка, зі свого боку, з незрозумілих причин відкинув ідею спільних із Міністерством охорони довкілля рейдів.
Проблема забруднення Дніпра багатовимірна. І тому прокуратура має не лише збільшувати санкції проти порушників чи створювати нові підрозділи, а й спрямовувати їх роботу на найбільші джерела забруднення великої ріки, вважає заступник президента Національного екологічного центру України Олексій Василюк. Інакше, на його думку, ці зусилля будуть марними.
«З одного доку, є підприємства, які скидають забруднені води у річки басейну Дніпра. Інша сторона – гідронамивні роботи, які тривають на цих річках. Почали в Конча-Заспі, продовжують – на Десні, – розповідає Олексій Василюк. – А це знищення річкових заплав, без яких дніпровський басейн втрачає здатність самоочищуватися. Гідронамив піднімає мул, який у тій же Десні йде у питні водозабори. Тож новостворена прокуратура може припинити ці процеси і показати свою здатність впливати на чистоту Дніпра».
Дніпро забезпечує питною водою дві третини українців. Однак чистота його води не відповідає європейським вимогам до джерел питного водопостачання.
Головна причина екологічних проблем Дніпра – недостатня відповідальність тих, хто його забруднює, заявив на колегії прокуратури, присвяченій захисту довкілля, Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
«На цій річці функціонує найбільша в Європі атомна станція – Запорізька. На його берегах – півтори тисячі полігонів відходів. Кошти на оздоровлення Дніпра, Азовського та Чорного морів минулого року були освоєні на 7 відсотків, а на цей рік вони взагалі не передбачені. Ситуація потребує термінового втручання, а ми бачимо бездіяльність контролюючих органів та органів прокуратури», – зазначив Генпрокурор.
Віктор Пшонка також заявив, що для вирішення цих проблем створюється Дніпровська екологічна прокуратура, яка охопить 10 областей. А місцеві природоохоронні прокуратури, які працювали недостатньо сумлінно, в найближчий місяць чекає кадрова чистка, резюмував Генеральний прокурор.
Його заступник Микола Занфіров вказав на те, що Дніпро потерпає, в тому числі через розкрадання коштів у водоканалах та місцевих водгоспах, а також через хиби в роботі санепідслужби та Мінприроди.
Видобування піску та пральний порошок – дві найбільші біди Дніпра?
Міністр охорони довкілля Микола Злочевський заявив, що його відомство розпочало два масштабні проекти, які мають на меті зробити Дніпро чистішим. І запропонував прокуратурі долучитися до них.
«Перше моє звернення і прохання – робити спільні рейди екоінспекції та новоствореної прокуратури, і виявляти, затримувати тих, хто на Дніпрі намиває пісок і робить стоки. Щоб виграти в цієї банди, інакше не скажеш, ми цього року запровадили програму космічного моніторингу русла Дніпра, – повідомив міністр. – Друга програма – виявлення і зупинення несанкціонованого ввезення до України миючих засобів, що містять фосфати. Наші системи очистки каналізації не здатні видаляти фосфати. І вони потрапляють у воду у величезних кількостях, ось чому ми бачимо цвітіння води».
Втім, міністр не зміг пояснити, що робити із вітчизняними миючими засобами, які так само містять фосфати. Віктор Пшонка, зі свого боку, з незрозумілих причин відкинув ідею спільних із Міністерством охорони довкілля рейдів.
Проблема забруднення Дніпра багатовимірна. І тому прокуратура має не лише збільшувати санкції проти порушників чи створювати нові підрозділи, а й спрямовувати їх роботу на найбільші джерела забруднення великої ріки, вважає заступник президента Національного екологічного центру України Олексій Василюк. Інакше, на його думку, ці зусилля будуть марними.
«З одного доку, є підприємства, які скидають забруднені води у річки басейну Дніпра. Інша сторона – гідронамивні роботи, які тривають на цих річках. Почали в Конча-Заспі, продовжують – на Десні, – розповідає Олексій Василюк. – А це знищення річкових заплав, без яких дніпровський басейн втрачає здатність самоочищуватися. Гідронамив піднімає мул, який у тій же Десні йде у питні водозабори. Тож новостворена прокуратура може припинити ці процеси і показати свою здатність впливати на чистоту Дніпра».
Дніпро забезпечує питною водою дві третини українців. Однак чистота його води не відповідає європейським вимогам до джерел питного водопостачання.
