В Україні низький рівень розвитку громадянського суспільства експерти пов’язують зі спадком радянських часів та колоніальної залежності країни від волі метрополії: імперії Габсбургів, Російської імперії, Радянського Союзу. За словами директора Центру «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, в українському та інших суспільствах на Сході Європи упродовж століть сформовано феномен «навченого безсилля»:
«Чим відрізняються старі демократії від нових? Я маю на увазі не лише Україну, а такі держави як Латвія чи Болгарія: там теж членство у громадських організаціях не перевищує 5 відсотків. У старій Європі це майже 25 відсотків населення. Якщо не має масової участі (у неурядових громадських організаціях), то будь-яка демократія у будь-якій країні буде залежати від волі політичної еліти. Тож розбудова громадянського суспільства – передумова розвитку демократії в Україні!».
Ще одна тенденція, на яку звернули увагу соціологи: в Європі знизився рівень довіри до політичних партій. Щодо України, то абсолютна більшість українців (понад 70 відсотків) політикам та партіям не довіряють. Також серед проблем сходу Європи – куди науковці відносять і Україну – пересічні громадяни називають корупцію в органах влади і відсутність належних механізмів впливу громади на владу.
Нова Європа із старим мисленням
Київський експерт Віктор Андрусів досліджував розвиток громадянського суспільства в Україні та державах так званої «нової Європи» – Естонії, Литві та Латвії.
«У середньому, на тисячу мешканців (України) припадає 17 громадських організацій. В Естонії на тисячу населення маємо двісті неурядових організацій. Суть у тому, що громадянське суспільство – це певний інститут, що забезпечує активність громадян щодо здійснення будь-яких змін у країні, потенціал суспільства через ці організації реалізовується», – зазначає експерт.
За словами Андрусіва, українські реалії відрізняються від європейських тим, що чинне законодавство у цій сфері не встигає за вимогами та потребами суспільства. Так, законопроект щодо реєстрації та діяльності неурядових організацій лежить у Верховній Раді і невідомо, коли буде розглядатись народними обранцями.
У Західній Європі саме громадські організації або ж місцеві громади свого часу сприяли ухваленню владними інституціями законів, які забезпечують розвиток місцевого самоврядування і роль суспільства у життєдіяльності держави. У Центрально-східній Європі саме під тиском суспільства відбулися серйозні зміни у владі, що призвели до руйнування тоталітаризму і розвитку демократії у цих країнах, нагадують експерти.
Натомість європейські та українські науковці вважають, що якраз імітація демократії з тоталітарними ознаками має місце в Україні.
«Чим відрізняються старі демократії від нових? Я маю на увазі не лише Україну, а такі держави як Латвія чи Болгарія: там теж членство у громадських організаціях не перевищує 5 відсотків. У старій Європі це майже 25 відсотків населення. Якщо не має масової участі (у неурядових громадських організаціях), то будь-яка демократія у будь-якій країні буде залежати від волі політичної еліти. Тож розбудова громадянського суспільства – передумова розвитку демократії в Україні!».
Ще одна тенденція, на яку звернули увагу соціологи: в Європі знизився рівень довіри до політичних партій. Щодо України, то абсолютна більшість українців (понад 70 відсотків) політикам та партіям не довіряють. Також серед проблем сходу Європи – куди науковці відносять і Україну – пересічні громадяни називають корупцію в органах влади і відсутність належних механізмів впливу громади на владу.
Нова Європа із старим мисленням
Київський експерт Віктор Андрусів досліджував розвиток громадянського суспільства в Україні та державах так званої «нової Європи» – Естонії, Литві та Латвії.
«У середньому, на тисячу мешканців (України) припадає 17 громадських організацій. В Естонії на тисячу населення маємо двісті неурядових організацій. Суть у тому, що громадянське суспільство – це певний інститут, що забезпечує активність громадян щодо здійснення будь-яких змін у країні, потенціал суспільства через ці організації реалізовується», – зазначає експерт.
За словами Андрусіва, українські реалії відрізняються від європейських тим, що чинне законодавство у цій сфері не встигає за вимогами та потребами суспільства. Так, законопроект щодо реєстрації та діяльності неурядових організацій лежить у Верховній Раді і невідомо, коли буде розглядатись народними обранцями.
У Західній Європі саме громадські організації або ж місцеві громади свого часу сприяли ухваленню владними інституціями законів, які забезпечують розвиток місцевого самоврядування і роль суспільства у життєдіяльності держави. У Центрально-східній Європі саме під тиском суспільства відбулися серйозні зміни у владі, що призвели до руйнування тоталітаризму і розвитку демократії у цих країнах, нагадують експерти.
Натомість європейські та українські науковці вважають, що якраз імітація демократії з тоталітарними ознаками має місце в Україні.
