Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 00:37

Колишні югославські республіки розширюють співробітництво


Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле (ліворуч) звертається до засобів масової інформації після зустрічі з прем'єр-міністром Сербії Мірко Цветковичем в Белграді, 14 жовтня 2011 року

Белград – Президенти Сербії, Хорватії, Чорногорії та Боснії і Герцеговини підписали в Белграді спільну заяву, виступаючи за мир в регіоні. Зустріч пройшла в рамках так званої Іґманської ініціативи.

Іґман – це гора неподалік Сараєва, столиці Боснії і Герцеговини. Під час тисячоденної облоги Сараєва, від 1992 до 1995 року, єдиним шляхом до міста був тунель через Іґман. Цим шляхом під час війни до обложеної столиці прибула група сербських діячів: письменників, акторів, журналістів, науковців, – котрі виступали проти режиму Слободана Мілошевича і не погоджувалися з його політикою. Точніше, із наміром приєднати до Сербії одну третину території сусідньої Боснії і Герцеговини. Іґманська ініціатива офіційно сформована 2000 року. Заснували її 140 неурядових організацій, які виступали за нормалізацію відносин між колишніми югославськими республіками, що стали незалежними державами.

Іґманська ініціатива ніколи не була масовою організацією. Вона стала впливовою тому, що її членами є видатні громадські діячі, котрі не сидять у парламентських та міністерських кріслах, але пов`язують народи регіону своїми творчими досягненнями: літературними, театральними, мистецькими.

Далеко не всі громадяни республік колишньої Югославії виступали за поділ держави. У Сербії, яка розпочала бойові дії, що призвели до розвалу країни, значна частина громадян постійно протестувала проти режиму Слободана Мілошевича й вимагала зупинити агресію проти інших республік. Ще в час війни опоненти цього режиму їздили до Любляни, Загреба й Сараєва, просили пробачення за злочини, скоєні сербами й закликали до діалогу.

Вступ до Євросоюзу обумовлений добросусідством

Такі заклики не були марними. Діалог став можливим, а Іґманська ініціатива стала політичним чинником, спроможним зібрати глав держав і вимагати від них підписати заяву про необхідність взаєморозуміння, діалогу й співробітництва.

У зустрічі глав держав взяв участь і Штефан Філе, комісар у справах розширення Євросоюзу. У парламенті Сербії він зустрівся з представниками влади та опозиції й нагадав, що регіональне співробітництво та добросусідські відносини є ключовим елементом політики розширення Євросоюзу.

Про це ж Штефан Філе сказав під час зустрічі з Борисом Тадичем, Івом Йосиповичем, Филипом Вуяновичем та Жельком Комшичем. Іншими словами, жодна країна регіону не може вступити до Євросоюзу, поки не врегулює стосунки із сусідами.

Високопоставлений представник Євросоюзу надав підтримку Іґманській ініціативі та її прагненням, зокрема, коли йдеться про свободи й права людини.

Філе не забув нагадати справу Косова. Сербський президент Борис Тадич у зв`язку з цим сказав: «Немає легкого розв`язання проблеми Косова й Метохії. Немає розв`язання, яке поверне нас у минуле. Ми повинні знайти рішення, яке забезпечить спокійне майбутнє».

Саміт в Белграді пройшов без будь-яких протестів та інцидентів. Цей факт свідчить про те, що навіть сербські екстремісти нині не виступають проти нормальних відносин з країнами, які двадцять років тому були жертвами сербської агресії.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG