Українка Ірина Сарахне, дівоче прізвище Поліщук, яку цього тижня звільнили разом із палестинцями в обмін на ізраїльського капрала Ґілада Шаліта, звинувачує українське посольство в бездіяльності.
Україна ніяк не допомагала, заявила Сарахне в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда» після свого звільнення з в’язниці, в якій перебувала майже 10 років.
Ірину Сарахне було засуджено за звинуваченням у допомозі в організації теракту.
Вона заявляє про свою невинність. «Я була засуджена не по праву… Тому що я нічого не зробила», – сказала українка.
На питання, чи зверталася вона до українського посольства, коли Ізраїль звинуватив її в злочині, Ірина відповіла: «Звичайно, зверталася».
«До мене прийшов посол. Що він мені сказав? Що я терористка і що те місце, де я перебуваю – це саме те місце, де я і повинна бути», – сказала вона.
«Що ви хочете після цього? Як я повинна з ними спілкуватися, як з ними поводитися? Я йому сказала, якщо дозволите – двері відчинені», – додала українка.
Вона також заявила, що українське посольство в Ізраїлі не допомагало її матері і доньці, які живуть в Україні, отримати візу для побачення з нею під час її ув’язнення.
«Консул і українське посольство в Ізраїлі взагалі цими справами не займалися. Мене забули на 10 років. Але в мене є родичі мого чоловіка, мої діти, які мене відвідували у в’язниці. Візу моїй мамі та старшій дочці дали тільки зараз», – сказала Сарахне.
Вона розповіла, що могла бачитися з молодшою дочкою, яка народилася за 8 місяців до її ув’язнення і жила в Палестині, двічі на місяць по 45 хвилин.
Разом з тим вона не має наміру подавати в суд на Україну чи Ізраїль.
«Ні. Я хочу тільки виростити своїх дітей, хочу, щоб всі жили в мирі. Мене більше нічого не цікавить, крім моїх дітей і моєї родини», – зазначила українка.
За словами Ірини Сарахне, вона збирається жити на палестинських територіях з обома дочками і з батьками свого чоловіка, який також перебуває в ізраїльській в’язниці.
У коментарях читачів до публікації, серед іншого, зазначено, що вона виглядає як «оприлюднення прес-релізу» Сарахне.
На початку тижня, коли її прізвище з’явилося в списках ісламістського угруповання «ХАМАС» серед інших засуджених палестинців, яких звільняли в обмін на викраденого палестинськими бойовиками ізраїльського військового, речник МЗС України Олександр Дикусаров повідомляв, що Ірина Сарахне-Поліщук не є громадянкою України й була засуджена 2002 року як «громадянка Палестини» (громадянства Палестини з погляду міжнародного права не існує, бо ще не існує палестинської держави; разом із тим документи про «громадянство Палестини» видає Палестинська національна адміністрація).
При цьому він не уточнив, чи були оформлені вихід із громадянства України, втрата громадянства тощо щодо Ірини Сарахне.
За його словами, «ніяких звернень від неї ані вчора, ні сьогодні, ані у 2002 році у нас немає».
Як повідомляли ізраїльські і палестинські засоби інформації, Ірина Сарахне була засуджена до 20 років ув’язнення за те, що, користуючись підробленим посвідченням особи громадянки Ізраїлю, разом із чоловіком доставила автом на місце теракту в Ізраїлі смертників із вибухівкою. Її чоловік відбуває довічне ув’язнення (точніше, шість довічних ув’язнень і ще 45 років), його в списку звільнених цього разу немає.
Україна ніяк не допомагала, заявила Сарахне в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда» після свого звільнення з в’язниці, в якій перебувала майже 10 років.
Ірину Сарахне було засуджено за звинуваченням у допомозі в організації теракту.
Вона заявляє про свою невинність. «Я була засуджена не по праву… Тому що я нічого не зробила», – сказала українка.
На питання, чи зверталася вона до українського посольства, коли Ізраїль звинуватив її в злочині, Ірина відповіла: «Звичайно, зверталася».
«До мене прийшов посол. Що він мені сказав? Що я терористка і що те місце, де я перебуваю – це саме те місце, де я і повинна бути», – сказала вона.
«Що ви хочете після цього? Як я повинна з ними спілкуватися, як з ними поводитися? Я йому сказала, якщо дозволите – двері відчинені», – додала українка.
Вона також заявила, що українське посольство в Ізраїлі не допомагало її матері і доньці, які живуть в Україні, отримати візу для побачення з нею під час її ув’язнення.
«Консул і українське посольство в Ізраїлі взагалі цими справами не займалися. Мене забули на 10 років. Але в мене є родичі мого чоловіка, мої діти, які мене відвідували у в’язниці. Візу моїй мамі та старшій дочці дали тільки зараз», – сказала Сарахне.
Вона розповіла, що могла бачитися з молодшою дочкою, яка народилася за 8 місяців до її ув’язнення і жила в Палестині, двічі на місяць по 45 хвилин.
Разом з тим вона не має наміру подавати в суд на Україну чи Ізраїль.
«Ні. Я хочу тільки виростити своїх дітей, хочу, щоб всі жили в мирі. Мене більше нічого не цікавить, крім моїх дітей і моєї родини», – зазначила українка.
За словами Ірини Сарахне, вона збирається жити на палестинських територіях з обома дочками і з батьками свого чоловіка, який також перебуває в ізраїльській в’язниці.
У коментарях читачів до публікації, серед іншого, зазначено, що вона виглядає як «оприлюднення прес-релізу» Сарахне.
На початку тижня, коли її прізвище з’явилося в списках ісламістського угруповання «ХАМАС» серед інших засуджених палестинців, яких звільняли в обмін на викраденого палестинськими бойовиками ізраїльського військового, речник МЗС України Олександр Дикусаров повідомляв, що Ірина Сарахне-Поліщук не є громадянкою України й була засуджена 2002 року як «громадянка Палестини» (громадянства Палестини з погляду міжнародного права не існує, бо ще не існує палестинської держави; разом із тим документи про «громадянство Палестини» видає Палестинська національна адміністрація).
При цьому він не уточнив, чи були оформлені вихід із громадянства України, втрата громадянства тощо щодо Ірини Сарахне.
За його словами, «ніяких звернень від неї ані вчора, ні сьогодні, ані у 2002 році у нас немає».
Як повідомляли ізраїльські і палестинські засоби інформації, Ірина Сарахне була засуджена до 20 років ув’язнення за те, що, користуючись підробленим посвідченням особи громадянки Ізраїлю, разом із чоловіком доставила автом на місце теракту в Ізраїлі смертників із вибухівкою. Її чоловік відбуває довічне ув’язнення (точніше, шість довічних ув’язнень і ще 45 років), його в списку звільнених цього разу немає.
