Незважаючи на еволюційні процеси сучасного європейського суспільства, частиною якого прагне стати величезна кількість емігрантських родин із патріархальних суспільств, у Німеччині серед цього прошарку людей і далі існує традиція примусового шлюбу.
Дослідження, що було проведене жіночою організацією Terre des femmes та фундацією Lawaez-Stiftung на замовлення німецького Міністерства у справах сім’ї, виявило протягом 2008 року понад три з половиною тисяч випадків примусових шлюбів.
Більшість потерпілих, які зверталися до психологічних консультацій, – це дівчата та жінки віком від 18 до 21 року, яких примусили або примушують вийти заміж попри їхню волю. Понад третину з них становлять неповнолітні дівчата, серед зафіксованих випадків наймолодшій було лише 9 років. Усі жертви походять з емігрантських родин, проте є добре інтегрованими, оскільки народились у європейському суспільстві і є громадянками Німеччини. І це лише офіційна статистика. Найбільший відсоток серед жертв складають вихідці з Туреччини.
Міністр у справах сім’ї Крістіна Шредер, оприлюднюючи результати дослідження, наголосила на ролі мусульманського авторитету в країні, завдяки якому підтримується традиція примусових шлюбів. Велика кількість тих, хто звернувся по допомогу, є вихідцями з Сербії, Косова, Чорногорії, а вже потім з Іраку, Афганістану.
Чоловіки не є винятком щодо примусових шлюбів
За словами експерта жіночої організації Terre des femmes Сібіль Шрайбер, до основних причин укладання примусового шлюбу належать не тільки релігійні підстави. Експерт наголосила, що 58 відсотків потерпілих вступили у примусовий шлюб через родинні, релігійні традиції, ще третина дівчат була вже заздалегідь обіцяна чоловікам.
«Також серед причин укладання такого шлюбу є фінансові інтереси родин та отримання партнером довгострокової візи на перебування у Німеччині. І певна кількість жертв зізналась, що мають примусово одружитись через власні гомосексуальні інтереси, оскільки це сором для родини», – наголосила Сібіль Шрайбер.
Згідно зі статистикою, сім відсотків тих, хто звернувся по допомогу, становлять чоловіки, але вони, як зазначила експерт, у своїй більшості не вважають себе жертвами і тому рідше шукають допомогу.
Під захистом закону на німецькій території
До організації Terre des femmes за останні три роки звернулося понад півтисячі потерпілих, яких змусили взяти шлюб чи які хочуть цього уникнути. Кожна п’ята дівчина зізналась у тому, що їй погрожували позбавити життя члени її родини у разі, якщо вона не вийде заміж за того, кого обрали для неї.
Експерт з Terre des femmes вважає, що основне завдання психологічних консультацій – це допомога уникнути примусового шлюбу, а тим, хто вже у шлюбі, – розірвати його.
Сібіль Шрайбер наголосила, що постраждалі мають знати свої права. Згідно з німецьким законом, який набув чинності 1 липня цього року, покаранням за примусове одруження є позбавлення волі на термін від шести місяців до п’яти років. Проте великий відсоток одружень відбувається за межами Німеччини, куди силою вивозять жертву. Експерти та урядова опозиція наголошують, що ухвалений закон діє лише в межах Німеччини і не захищає права потерпілих за кордоном.
«У нас був випадок, коли 13-річну дівчинку мати відвезла до Туреччини і намагалась видати її заміж, – розповідає Сібіль Шрайбер. – Це було на релігійному ґрунті, оскільки у Туреччині брати шлюб можна з 16 років. За допомогою поліції та психологічних порад родину вмовили повернути дівчину до Німеччини та почекати до повноліття, до 18 років. Тоді дівчина вже буде в змозі законно захистити свої права, і ми допоможемо, якщо виникнуть суперечності».
Першою країною, яка провела дослідження примусових шлюбів та оприлюднила дані у 2008 році, була Велика Британія. За останніми даними, у 2009 році в цій країні було близько 8 тисяч таких шлюбів.
Серед основних заходів, що їх хоче провести уряд Німеччини щодо цієї проблеми, є, в першу чергу, відкриття гарячої телефонної лінії «Насильство над жінками». За словами міністра у справах сім’ї Крістіни Шредер, лінію, що буде діяти по всій країні кількома іноземними мовами, планують відкрити наприкінці 2012 року. Міністр закликала приділити увагу цій проблемі у школах, оскільки велика кількість потерпілих є школярами. Німецькі фахівці наголошують, що ця проблема стосується не так інтеграції, як, насамперед, жіночого рівноправ’я та людських прав загалом.