На подвір’ї харківського Науково-дослідного інституту мікробіології та імунології імені Іллі Мечникова заклали перший камінь на місці майбутнього меморіалу репресованим мікробіологам.
За повідомленням кореспондента Радіо Свобода, до меморіального комплексу входитимуть пам’ятники професору Степану Коршуну та академіку Володимиру Жданову, які в різні роки керували цією науковою установою.
Також за планом, поруч встановлять пам’ятні плити з іменами видатних українських мікробіологів та епідеміологів, а також прізвища професорів і лікарів, що стали жертвами репресій у 30-ті роки минулого століття.
Очікується, що меморіальний комплекс відкриють у 2012 році – до 125-річчя Харківського НДІ імені Мечникова.
У перші дні сталінських репресій НКВС арештував 47 видатних радянських науковців-мікробіологів, серед яких були й українці. Головним ідеологом «антирадянської організації мікробіологів» тоді визнали директора Харківського бактеріологічного інституту Степана Коршуна. У 1930 році його звинуватили в організації антирадянської змови в мікробіологічної промисловості, пізніше розстріляли.
За повідомленням кореспондента Радіо Свобода, до меморіального комплексу входитимуть пам’ятники професору Степану Коршуну та академіку Володимиру Жданову, які в різні роки керували цією науковою установою.
Також за планом, поруч встановлять пам’ятні плити з іменами видатних українських мікробіологів та епідеміологів, а також прізвища професорів і лікарів, що стали жертвами репресій у 30-ті роки минулого століття.
Очікується, що меморіальний комплекс відкриють у 2012 році – до 125-річчя Харківського НДІ імені Мечникова.
У перші дні сталінських репресій НКВС арештував 47 видатних радянських науковців-мікробіологів, серед яких були й українці. Головним ідеологом «антирадянської організації мікробіологів» тоді визнали директора Харківського бактеріологічного інституту Степана Коршуна. У 1930 році його звинуватили в організації антирадянської змови в мікробіологічної промисловості, пізніше розстріляли.
