Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 19:24

Саміт українсько-європейського розчарування


Президент України Віктор Янукович, голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу (праворуч), голова Європейської ради Герман Ван Ромпей (ліворуч) у Києві, 19 грудня 2011 року
Брюссель – Українсько-європейський саміт, що відбувся на початку тижня, став розчаруванням і для офіційного Києва, і для представників євроустанов. Так вважають політичні експерти з деяких європейських аналітичних центрів. Однак, якщо, можливо, хтось і виграє від малорезультативних зустрічей лідерів Євросоюзу та України, так це українська політична опозиція.

Деякі європейські експерти, аналізуючи результати київського саміту, констатують: і Україна, і європейська співдружність розчаровані, хоча кожен по-своєму. Для Євросоюзу воно полягає у тому, що непідписання угоди щодо асоціації й зони вільної торгівлі означає, що на останньому етапі загальмувався процес, копітка підготовка якого тривала упродовж декількох останніх років. Українська влада шкодує, бо втратила нагоду записати до свого активу важливе досягнення, що могло б послужити їм добру службу на наступних виборах. Дехто з аналітиків навіть зауважує, що Україна через нинішній стан демократії й погіршення політичної атмосфери «сповзає назад, до 90-х років».
У цій країні триває доволі негативний розвиток
Поль Іван

«Ми бачимо процеси, які розвиваються в Україні та які наводять на такі думки, – зауважує Поль Іван, експерт з Європейського центру політичних досліджень. – Йдеться про проблеми із судочинною системою, свободою преси та інше. У цій країні триває доволі негативний розвиток».

З цим тільки частково погоджується британський політолог з Європейської ради із міжнародних відносин Яна Кобзова.
Cтан демократії та прав людини в Україні далеко не ідеальний
Яна Кобзова

«Я не впевнена щодо дев’яностих років, але існує значний тиск, який призвів до непідписання угоди про зону вільної торгівлі і який стосується того, що стан демократії й прав людини в Україні далеко не ідеальний, – каже британський експерт. – Я не думаю, що це так само, як у 90-х роках, але безперечно, це не є тенденція, яку Євросоюз хотів би бажати Україні».

Той факт, що Президент Віктор Янукович не домігся того, про що він не раз заявляв, – поглиблення євроінтергаційних процесів, – може зіграти на руку українській опозиції.

«Те, що Європейський Союз заявив, що буде пильно стежити за наступними виборами, це застереження українському режиму, який повинен організувати їх чесним способом. Це ще й сигнал від Євросоюзу, про те, що принципи, записані в угоді про асоціацію, важливі, Європа перевірятиме їх дотримання», – сказав Поль Іван, експерт Європейського центру політичних досліджень.

Третя, теж доволі зацікавлена сторона, тобто Росія, також намагатиметься отримати додаткові «дивіденди» від малорезультативної зустрічі лідерів ЄС та України. Однак європейські експерти впевнені, що послаблення позицій Президента Януковича в очах Кремля, та, як наслідок, – зростання тиску Росії, – якщо й спостерігатимуться, то доволі короткий період.

Значно потужніший важіль Москви щодо української влади полягає у цінах на газ, і саме на цьому Кремль акцентуватиме свою увагу до кінця року й на початку наступного, додають європейські політологи.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG