Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 19:59

Податкова штучно намагається зменшити кількість «спрощенців» – Продан


Оксана Продан, голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» і Микола Катеринчук, заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики, розповіли про недоліки української системи оподаткування.

– Сьогодні 17 січня. Через тиждень, 25-го, завершується подання заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

Підприємці скаржаться, що стоять годинами у чергах. І хоч ситуація різниться по регіонах, але все ж зареєструвати книгу обліку – черга, отримати бланк – черга, проконсультуватися з інспектором – черга, а зареєструвати обрані види діяльності у державних реєстраторів – черга така, що із записом і на всю ніч!

Між тим новий Податковий кодекс (я нагадую), як декларувалося, мав полегшити умови ведення підприємницької діяльності.

Чому ж так відбувається? Хотіли краще, а вийшло, як завжди. Пане Катеринчук?

Микола Катеринчук: Дійсно, Податковий кодекс, який був прийнятий, був прийнятий з дебільними нормами, які абсолютно не узгоджуються з тим, що очікували підприємці. І був альтернативний Податковий кодекс (я нагадую), який ми розробили, – там таких дурниць не було. А те, що сьогодні відбувається, то це знущання над підприємцями.

Ну, і зрозуміло, що там податкова продовжила робочий день до восьмої, вони працюють ще в суботу, але це питання не вирішить, тому що в нас мільйони. Я думаю, що було б абсолютно правильно внести зміни в Податковий кодекс, який ми ініціюємо, щоб продовжити термін реєстрації спрощенців на цей квартал.

– Якщо подивитися на ситуацію в регіонах, то місцеві органи влади скаржаться, що державні реєстратори працюють у надважких умовах, дехто вже працює по вихідних, продовжено термін роботи, але при цьому вони зовсім не справляються зі своєю ситуацією.

Можливо, це пов’язано якраз з тим, що немає зв’язку між владою, яка нагорі, яка ухвалює рішення і переконує суспільство, що ці рішення правильні, і виконавцями, які напряму працюють з людьми.

Ця проблема характеризує діяльність влади протягом усього періоду незалежності України, чи це є особливою рисою цієї влади і цього періоду?
Треба Податковий кодекс скасовувати, приймати новий, ми вже внесли до нього 500 поправок, ще 600 готується. Фактично ми його переписуємо

Микола Катеринчук: Мені здається, що чим ближче до виборів, тим краще будуть чути.

Але загальна тенденція, що в питаннях оподаткування мало хто чого розуміє. Особливо в питаннях адміністрування – я навіть не хочу розуміти. Особливо це стосується Мінфіну, який за голими цифрами і за балансами видатків доходної частини не бачить просто людей і сім’ї, і добробут, і все інше.

Тому, мені здається, що тут треба цей Податковий кодекс скасовувати, приймати новий, тому що ми вже внесли до нього 500 поправок, ще 600 готується. Фактично ми його переписуємо. А переписування виходить боком перш за все для підприємців.

Документ неякісний і його не можна було приймати. І підприємці, які виходили на податковий Майдан, абсолютно правильно ставили умови перед урядом. І те, що їм обіцяли, на жаль, зараз виливається в те, що вони стають у черги і потрапляють у незручне для себе становище. Замість того, щоб займатися підприємницькою діяльністю, вони зараз активністю в чергах займаються. Це ж ганьба!

– Є ще така проблема, що цей документ все ж таки активно обговорювався. Обговорювався і самими підприємцями. І не тільки тими, хто хоче сьогодні працювати на спрощеній системі, а й тими, хто діє на загальній системі оподаткування. Але вийшло, що навіть це обговорення не дало можливості розпочинати рік з тим, щоб активно працювати, а не витрачати час у чергах.

Зокрема, готуючись до ефіру, ми записали думку юриста Андрія Заблоцького, який пояснює, що ці проблеми із діяльністю державних реєстраторів заважають працювати і крупному бізнесу, власне, експортерам.

Андрій Заблоцький: Процес дерегуляції і формування єдиного вікна є позитивний, як напрямок. Але єдине вікно повинне забезпечувати попит на видачу документів для здійснення експорту. Тобто експорт не повинен здійснюватися і затримуватися через невидачу документів. Це є дуже важливим показником взагалі у веденні бізнесу і відповідно такий напрям є позитивний. Він був задекларований Президентом.

Але організаційно єдине вікно на сьогоднішній день неготове просто обслуговувати ту кількість запитів, зокрема і щодо експорту зернових. Тому що просто не встигають державні адміністратори формувати той пакет документів для здійснення вчасно експорту. Тобто, експорт затримується на тиждень, до 10 днів приблизно у зв’язку з тим, що просто відсутні люди, державні реєстратори не працюють по вихідних днях. Відповідно експорт зернових передбачає також контроль і по вихідних днях.

Тому необхідно терміново змінювати ситуацію. Можливо, збільшити кількість осіб або окремо зробити відділ, який би працював з експортом зернових, принаймні в тих областях, де є найбільші експортери.

– Пане Катеринчук, як Ви вважаєте, можливо, бізнес все-таки не вміє впливати на державу таким чином, щоб вона дозволяла йому нормально функціонувати з огляду на цю проблему?
Бізнесу вже треба дякувати за те, що він працює на території України, сплачує податки, створює робочі місця

Микола Катеринчук: Ви дуже багато у своєму питанні ставите вимог до бізнесу. Йому вже треба дякувати за те, що він працює на території України, сплачує податки, створює робочі місця. Це просто влада не зацікавлена у створенні додаткових робочих місць і у створенні умов ліберальних для ведення бізнесу.

Чому не зацікавлена? Тому що… Просто дурна, просто не розуміє тенденцію макроекономічної стабільності, просто не розуміє, що все це виллється соціальним вибухом і всім іншим.

На сьогоднішній день, мені здається, питання єдиного вікна, те, що узгоджувалося, обговорювалося, воно ж то обговорювалося, але ж не спитали механізми адміністрування тих положень, що до 25-го числа 3 600 тисячам підприємцям видадуть, скажімо, безстрокові посвідчення спрощенців. Ну, порахували б кількість часу, годин на одну людину відносно того, як вона буде проходити ці процедури, отримувати цей документ, і не зрозуміли, що це просто фізично і технічно неможливо.

Треба брати три місяці, квартал і то в такому ж самому режимі, як зараз працює податкова, треба це буде робити, але вже ажіотажу не буде.

– Оксано, Ви активно працювали над цим документом. Чому так? Чому знову цей млинець зі сковорідки не піднімається?

Оксана Продан
Оксана Продан
Оксана Продан: Є кілька напрямків. По-перше, повинні були приймати заяви ще у грудні. У грудні буквально декілька районів, декілька податкових інспекцій приймали заяви. Хоча вже у грудні був закон і можна було приймати заяви. Цього не робилося.

До 25 січня необхідно подати тільки заяву
По-друге, сьогодні у деяких регіонах податкові інспекції відправляють підприємців на зміну видів діяльності, змушують приносити додаткові папірці. Це те, чого непотрібно. Насправді до 25 січня необхідно подати платникам єдиного податку чи фіксованого станом на грудень минулого року тільки заяву.

Підприємець повинен заповнити правильно, при цьому він сам повинен вибрати свою групу, згідно зі своїм видом діяльності, обсягом запланованим і попереднім та кількістю найманих працівників. Сам обирає підприємець групу, не так, як йому скаже податківець, як це сьогодні відбувається.

І дуже важливо (користуючись нагодою, хочу звернути увагу підприємців!) зазначити всі ті види діяльності, які він здійснює. Наприклад, якщо є оренда, то це повинна бути і оренда майна, і оренда нерухомості, і обладнання. Це всі окремі підрозділи, окремі КВЕДи. Все! Більше нічого до тієї заяви не має права вимагати податкова!

– Отже, до 25 числа, згідно з чинним законодавством, підприємці мають подати державним реєстраторам лише заяву з обраними видами діяльності.
Хто був на загальній системі – заява плюс розрахунок доходу. Хто були на спрощеній – один документ. Більше нічого не має права вимагати податкова

Оксана Продан: Так. Ті, які були в грудні платниками єдиного чи фіксованого податку. Хто не був, хто був на загальній системі – заява плюс розрахунок доходу. Два документи максимум. Ті, хто були на спрощеній, то один документ, а хто переходив на спрощену, то максимум два документи.

Більше нічого не треба, не має права вимагати податкова.

– А що відбувається реально у регіонах?

Оксана Продан: А відбувається в регіонах і не тільки в регіонах, а в Києві також у районних інспекціях, хто на що гаразд. Місцеві інспектори чи керівництво їхнє – я не можу сказати хто, тому що кожен регіон придумує по-своєму. Одних посилають за КВЕДами, інші вимагають довідку з пенсійного, інші вимагають наявність 4-ОПП. Це те, що непотрібно. Тобто, кожна податкова придумує щось своє. Деякі, якщо є вид діяльності, наприклад, здача в оренду – покажи договір здачі в оренду.

Тобто, такі речі придумують самі інспектори на місцях. Тому саме важливо для підприємця сьогодні, то це знати, що він повинен подати заяву. Не помилитися. Звичайно, от сам процес заповнення заяви – це дуже важливо для підприємця, тому що він потім буде за це грішми відповідати своїми. Але заповнити заяву і до 25 числа віддати.

Але якщо заяву потрібно віддати до 25 числа, то податок тим, хто буде у першій чи в другій групі, сплатити треба до 20 січня за січень. Це дуже важливо! Тобто, треба подивитися рішення місцевого органу самоврядування (перша, друга група, які ставки їм обрали) і сплатити цей податок до 20 січня. Якщо немає рішення, не можете знайти, то краще заплатити максимальну ставку, а потім вже доплатити в лютому.

– Видається так із ситуації моніторингу по регіонах, що до 25 числа вже у тому варіанті, в якому розгортаються події, навряд чи встигнуть усі, хто хоче працювати на спрощеній системі оподаткування, отримати… або хоча б здати ці заяви.

А чи можна перенести термін? Чи може бути це вирішенням проблеми?
До 1 липня старі грудневі свідоцтва платника єдиного і фіксованого податків будуть діяти

Оксана Продан: Стосовно того, чи можуть подати, то я впевнена у тому, що до 25 січня подати підприємці зможуть. Більше того, великі місця масового знаходження підприємців, наприклад, я приїхала з Чернівців, то там Калинівський ринок, де 10 тисяч торгових місць, звернувся у податкову місцеву, яка надала інспекторів прямо туди на ринок. І там інспектори з податкової приймають ці заяви. Тобто подати до 25 січня, я впевнена, можна.

Питання в іншому: коли будуть видані свідоцтва? І стосовно цього діє в чинному законі норма: до 1 липня старі грудневі свідоцтва платника єдиного і фіксованого податків будуть діяти. Наявність свідоцтва і заяви про те, що я обрала свою групу, то це буде підставою (не дай, Боже, перевірка) про те, що я є платником єдиного податку.

У нас є слухач.

Слухач: Це Тарас Плахтій турбує. Я хотів би виділити системні причини черг у державних установах.

В Україні після відновлення дії Конституції 1996 року була вибудувана жорстка владна вертикаль. І при всіх позитивах такої системи управління, дієвості, високій виконавчій дисципліні та простоті, воно має суттєву ваду. У ній практично відсутні зворотні зв’язки.

У західних суспільствах їх забезпечує розвинуте громадянське суспільство. А в Україні з цим не склалося внаслідок історичних причин. І у випадку збоїв у нас майже зі стовідсотковою ймовірністю керівники на місцях не повідомляють наверх по управлінській ієрархії про збій, а намагаються виконувати свої функції згідно із законодавством та розпорядженнями згори, навіть тоді, коли вони виходять за межі управлінської логіки.

Це стається тому, що, по-перше, в ієрархічних структурах ініціатива карається, по-друге, вищий керівник може запідозрити у такій активності посягання на його місце, а по-третє, це створює умови для корупційних дій.

Наскільки мені вдалося розібратися, у даному випадку черги викликані одночасним напливом до державних реєстраторів великої кількості підприємців, які через вимоги нового податкового законодавства повинні там зареєструвати всі свої види діяльності.

Тобто практично проблема не в податковій. Податкова може прийняти усіх. Проблема в державних реєстраторах, які не можуть опрацювати весь наплив підприємців.

Ну, і погоджуюся цілком з паном Катеринчуком і пані Оксаною, що краще б було перенести кінцевий строк прийому заяв на спрощену систему оподаткування на більш пізніший строк.

Оксано, чи зможе податкова все-таки, чи має вона засоби роз’яснити ситуацію, так як Ви це робите у нашому ефірі? Навіть ті заяви можна було б подавати в електронному вигляді, якби сама податкова була б до цього готова.

Оксана Продан: Насправді податкова має можливості роз’яснювати, давати інформацію, але питання у тому, чи вони хочуть, чи вони зацікавлені у тому, щоб спростити.

От я бачу, що все, що робиться сьогодні на місцях і не на місцях, воно робиться для більшого ускладнення, такого створення бар’єрів. От ви виписали законопроект, він вам здається відносно нормальним, а ми все рівно створимо проблему навіть у його реалізації. Це один напрямок.

– Я чула таку думку, готуючись до ефіру, що насправді цю ситуацію оцінюють так, що на місцях роблять все можливе, щоб спрощенців було менше. Ви теж так оцінюєте цю ситуацію?
Спрощенці – це люди, які працюють у легальному полі, немає до чого придертися. Вони ведуть облік виключно доходів, їм не потрібні накладні документи. І це те, що не подобається контролюючим органам

Оксана Продан: Спрощенці – це люди, які працюють у легальному полі. Це люди, до яких немає до чого придертися. У них є норми, вони ведуть облік виключно доходів, їм не потрібні накладні документи. І це те, що не подобається контролюючим органам. Це зрозуміло. І я з цим згідна абсолютно.

– Наступна причина, яку Ви називали?

Податківці самі сьогодні не знають, як воно повинно бути насправді

Оксана Продан: Це те, що податківці самі сьогодні не знають, як воно повинно бути насправді. Вони, якщо й прочитали хтось один раз цей закон, їх самих ніхто не вчив, їм ніхто не пояснював норму за нормою, як вони повинні самі між собою співпрацювати ці норми.

Ми, починаючи з жовтня, у постійному режимі і проводили семінари, і пишемо, даємо відповіді на всі звернення і питання…

– Ви працювали з підприємцями?

Оксана Продан: Так. І іноді підприємці посилаються на такі слова і на такі цитати представників податкових органів, що вони взагалі не бачили того закону, тому вони не можуть його роз’яснити толком. Вони придумують самі по ходу справи якісь додаткові бар’єри, те, чого немає в законі. Вони його не знають.

– Чи звертався хтось до вас із обізнаних підприємців: прийшов до державного реєстратора і сказав, що насправді я зараз маю лише подати заяву, а йому відповіли: ні, все має бути інакше? От скаржаться Вам?
Жодних зауважень до тих заяв, які подаються разом з представником громадських об’єднання немає. Коли підприємець приходить сам, його намагаються змусити шукати те, чого немає

Оксана Продан: Не до реєстратора, йдуть у податкову, підприємці скаржаться. Більше того, підприємці приходять або пишуть нам, коли в них є питання, у мене є відповіді підприємців, які після відповіді, після розуміння суті закону пішли в податкову і прийшли – вони виграли.

І треба сказати, що в тих регіонах, у тих районах чи містах, де є сильні громадські об’єднання підприємницькі, там зовсім по-іншому відбувається ситуація.

Відповідальність може настати у підприємців, якщо вони не зазначать вид діяльності. Усі види діяльності, які можливі, зазначити в заяві!
Тільки сьогодні я маю інформацію. Наприклад, у Чорткові об’єднання підприємців десятками збирають заяви і подають разом з підприємцями ці заяви. Жодних зауважень до тих заяв, які подаються разом з представником громадських об’єднання, у них немає. Тобто, коли підприємець приходить сам, його намагаються, як це кругом і завжди в нас на сьогоднішній момент відбувається, змусити принести, щось знайти, шукати те, чого немає.

Це та ситуація, яка в усіх абсолютно сферах. І в цій, на жаль, так само.

Стосовно КВЕДів, які треба йти до реєстраторів, я на що хочу звернути увагу? У затвердженій Мінфіном заяві, яку потрібно подати для обрання тієї чи іншої групи, передбачені старі КВЕДи, які діяли до 1 січня. Тому не обов’язково йти сьогодні і перереєстровуватися у реєстратора для того, щоб подати заяву. Можна подати заяву і тільки потім щось робити. Це по-перше.

По-друге, я взяла з собою, йдучи до вас на ефір, роз’яснення Держкомстату від 3.11.2011 року щодо КВЕДів. І вони пишуть тут про те, що звертаємо увагу, що КВЕДи, код виду економічної діяльності «не створює прав чи обов’язків для суб’єктів господарювання, виступає припущенням і не є достатнім критерієм».

Тобто, головне сьогодні – відповідальність може настати у підприємців, якщо вони не зазначать той чи інший вид діяльності. Важливо усі види діяльності, які можливі, зазначити в заяві! Кількість видів діяльності в заяві необмежена. Їх можна туди написати стільки, скільки знайдете. І відповідальності за те, що воно не буде збігатись із тим, що десь там у реєстратора, немає. Є відповідальність за те, що відсутній вид діяльності, яким займаєшся, саме у свідоцтві платника єдиного податку.

Пане Катеринчук, чи не є ця ситуація такою, яка вимагала б якогось звіту від голови податкової на дні уряду, можливо, у парламенті?

Микола Катеринчук: …Зараз від податкової багато не вимагають. Вона і так зробила те, що могла. А інше питання – це законодавче. І сьогодні питання не у податковій. Хоча було б, напевне, непогано почути і голову ДПА, і голову НБУ, але вони не є членами Кабміну, і Верховна Рада позбавлена такої можливості. Ми можемо слухати тільки міністрів.

Тому, я думаю, ми послухаємо міністра фінансів. Тільки розпочнеться сесія, я буду вносити пропозицію, щоб послухали все ж таки міністра фінансів відносно цієї ситуації і навколо цієї ситуації, тому що просто мільйони людей відірвані сьогодні від роботи, а тільки думають, як їм уникнути штрафних санкцій у зв’язку з дурницями, які повидумували в уряді.

– Насправді Податковий кодекс за тим, що декларувалося, мав зробити бізнес-клімат набагато простішим для підприємців. Перший місяць свідчить про те, що такого не відбулося.

А що Ви можете спрогнозувати на подальше, пане Катеринчук?

Микола Катеринчук: Це зрозуміло, що бізнес-активність охолоджується і інвестиційна привабливість України зараз нижче плінтуса. Тобто ці рейтинги міжнародні понизилися у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу.

Начебто була абсолютна розумна ідея спростити все податкове законодавство, його лібералізувати, зробити зручним для підприємців. Отака була мета, яку ми закладали у філософію нашого Податкового кодексу. Його тоді відкинули, не обговорюючи в парламенті навіть, зробили псевдообговорення у суспільстві, прийняли свій Податковий кодекс, проти якого виступали і підприємці, які виходили на майдани…

– Тобто Ви вважаєте, що хорошого ми не можемо очікувати в найближчі місяці?

Микола Катеринчук: Я Вам кажу, що він за своєю суттю, за своїми принципами, які там закладені, далекий від тієї мети, яку ставив там Президент. Ми ставили перед своїм Податковим кодексом. Це просто така галочка чергова чиновників: треба прийняти Податковий кодекс – прийняли.

Навіщо його прийняли? Щоб він регулював виключно всі податкові відносини з державою. Але вони написали у цьому Податковому кодексі, що ці податкові відносини можуть регулюватися ще і в інших нормативних актах. Навіщо приймали Податковий кодекс? Я, наприклад, не знаю.

– Оксано, можливо, у Вас є оптимізм?

Оксана Продан: По-перше, я хочу сказати, що саме в комітеті, заступником голови якого є Микола Катеринчук, з головою комітету Віталієм Хомутинником ми відпрацьовуємо сьогодні по кроках ті недолугості, які весь минулий рік ми мусили переборювати у Податковому кодексі. Я за це дякую народним депутатам саме в цьому комітеті і голові комітету!

А стосовно роботи податкової, я трошки не згодна з паном Миколою. Чому? Тому що в останні дні грудня був звільнений заступник голови податкової, який займався саме фізичними особами-підприємцями. І перед видачею, коли готувалася служба податкова до видачі свідоцтв, заступника немає. І ми маємо всі проблеми.

От усі 14 днів свят, які були відносно, ми не мали до кого навіть звернутися, тому що ми туди – там немає, ми туди – там немає. Голови ДПА немає. Не було людей, які могли б нам допомогти.

– Так це випадковіть, яких, кажуть, не буває, чи закономірність?

Оксана Продан: Це закономірність, на жаль.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG