Німецький вимір маленьких сцен

Бонн – Зануритись у нову реальність, нові думки, переживання, одним словом – прожити нову особливу історію може кожний, опинившись саме у вимірі маленького театру. У Німеччині чимало приватних маленьких сцен, надзвичайно популярних серед зацікавленої публіки. Чим приваблюють ці камерні осередки?

Чорні підлога, стіни, стеля, «тихо» горить світло, «відпочивають» крісла – у такому невеликому камерному просторі відбуваються незвичайні історії про звичайних людей. Вже понад сорок років, причаївшись у вузенькому провулку однієї з центральних вулиць міста, одна з найстаріших вільних сцен Німеччини Euro Central Bonn є хранителем європейських культурних скарбів, осередком важливих історичних подій, сумних та веселих життєвих історій, де один на один зустрічаєшся з героями Камю, Сартра,Толстого, Іонеску.

«Я хочу дати людям щось для роздумів, для почуттів. Задоволення має бути не тільки від покупок та розваг. Саме такий невеликий розмір сцени – всього 40 квадратних метрів, своєрідна інтимність змушують усіх присутніх долучатися до нашого інтелектуального дійства», – розповідає засновниця та керівниця театру Ґізела Пфлуґрат-Марто. За її словами, навряд такі своєрідні відчуття можна отримати глядачеві у великому театрі.

Актуальне – неактуальне

Свого часу серед глядачів театру було багато відомих політиків та знаменитостей – Йоганес Рау, Ернст Станковскі та інші. Проте Euro Theater й досі залишається популярним, як і багато років потому, коли місто Бонн було столицею ФРН.

Маленьких сцен у місті декілька, проте кожна відрізняється своїм репертуаром – бульварний, комедійний чи суто інтелектуальний. За словами пані Пфлуґрат-Марто, дуже важливим є те, що у сучасну епоху цифрових технологій серед публіки все ж таки залишається молодь.

«Зараз актуальна ситуація з президентом Вульфом, але я би про нього нічого не робила. Є певна небезпека у тому, що, коли по телевізору постійно повідомляють про одне й те саме, то люди не хочуть бачити теж саме й у театрі, бо всі і так цим пересичені», – вважає театральний митець.

Форма камерних театрів розвинулась у Німеччині особливо у повоєнні роки. Великі будинки були переважно зруйновані, крім того, діяв закон, який забороняв збиратись великими групами. На сьогоднішній день у Німеччині налічується близько 300 приватних сцен.

Запрошуємо на вечерю з кримінальним смаком

За словами керівника театру, через фінансову кризу є певна невпевненість у тому, що буде завтра, проте театр виживає завдяки допомозі від міста та землі Північний Рейн-Вестфалія. «Річна плата за наш триповерховий будинок становить 50 тисяч євро, а в нас всього 45 глядацьких місць. Квиток коштує 19 євро, але й є різні пільгові. Майже усі актори працюють за угодою, отримують дуже мало, але роблять при цьому прекрасну роботу», – розповідає керівниця театру.

За її словами, актори змушені працювати у декількох театрах, але найбільше платять під час виступів у так званих «Krimidinner». Кримінальна вечеря – це інтерактивне дійство, що триває близько чотирьох годин. Гості, сидячи у розкішному оточенні ресторану, замовляють меню із 4 страв і стають одночасно співучасниками кримінального видовища.

Актори інсценують відомі детективні історії, а глядачі мають здогадатись, хто скоїв убивство. Така та інші форми інтерактивності, камерна атмосфера дозволяють глядачеві створити нову дійсність та хоча б на деякий час відлучитись від реальної буденності.