Молдова – Придністров’я: «малі кроки» до згоди

Іван Шевчук

Одеса – Чи не вперше від початку конфлікту на берегах Дністра Молдова та Придністров’я готові конструктивно співпрацювати в умовах політичного статус-кво, що склалося на початку 1990-х. Сьогодні на одеській зустрічі прем’єр-міністра Молдови Влада Філата та президента невизнаної Придністровської республіки Євгена Шевчука за участі міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка була анонсована «тактика малих кроків».

Новий президент Придністров’я Євген Шевчук, який перебуває на цій посаді лише близько місяця, про якісь засадничі поступки мови не веде, однак вважає, що сторонам є про що домовлятися, й окрім великої політики.

«Я вважаю, що на даному етапі обговорення такої складної політичної проблеми, як статус Придністров’я, є передчасним. Ця проблема обговорювалася вже 20 років і без помітних зрушень. Тому ми є прихильниками тактики маленьких кроків у напрямку розблокування економічної взаємодії між Придністров’ям і Молдовою, розблокування взаємодії у сфері людського виміру, сфері охороні здоров’я, сфері культури і так далі. Я думаю, що такими кроками, такою тактикою ми можемо створити умови і платформу для обговорення більш складних проблем. Ось у такій концепції ми й плануємо просувати й переговорний формат, і відповідні зустрічі. І пріоритетом будуть конкретні проблеми економіки і громадян», – заявив керівник новий Придністров’я.

Коли Євген Шевчук каже «ми», то має на увазі узгоджену позицію обох сторін. Молдовський прем’єр Влад Філат конкретизував ті малі кроки, якими партнери – а саме це визначення домінувало у заявах – мають дійти якоїсь згоди.

«Я розраховую, що у подальшому буде відкритий підхід до вирішення усіх питань, що пов’язані з проблемами людей. Ми визначилися, що продовжуватимемо роботу для повного відновлення роботи залізниці, перевезення товарів, пасажирів, що стосується зв’язку та інших проектів, що є важливими для людей», – каже голова уряду Молдови.

Конкретні проблеми, поки без великої політики

У стилі поставлених завдань визначено й інструменти: мають бути створені робочі групи, спрямовані на вирішення конкретних проблем.

Про політику учасники перемовин взагалі говорять неохоче. Незручним, зокрема, виявилося питання про російську миротворчу місію у регіоні.

«Ми не вважаємо конструктивним обговорювати на даному етапі миротворчу операцію, тому що вона є базовим на сьогоднішній день моментом для певної стабільності у відносинах», – каже Євген Шевчук.

Влад Філат тим часом головним здобутком одеських перемовин схильний вважати відкритість сторін. Раніше Тирасполеві закидали можливі сепаратні переговори з Москвою.
​
Україна готує примирення Кишинева й Тирасполя

Сьогодні ж вже один навіть натяк на те, що Придністров’я і Молдова можуть спілкуватися на засадах відкритості, конструктивності та компромісу, є гарним знаком для обох берегів Дністра. І цей гарний знак з’явився на землі України і з її ініціативи.

«Україна як посередник придністровського врегулювання зацікавлена у продовженні такого активного діалогу і хотіла б бачити цей процес результативним і постійним», – заявляє міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Готовність сторін до маленьких, але реальних зустрічних кроків має засвідчити новий раунд переговорів у форматі «5+2» (Кишинів і Тирасполь за посередництва Росії, України та ОБСЄ і з ЄС та США як спостерігачами), що має відбутися наприкінці лютого у Дубліні (Ірландія). Одеська зустріч, власне, була передмовою до цього раунду.

Молдова – найбідніша країна Європи. Не кращим є добробут і у Придністров’ї. Обидві сторони мали б бути зацікавлені у тому, щоб зняти додатковий гальмівний фактор, яким є взаємні випади у сфері економіки. Схоже, заради цього вони принаймні на деякий час готові заплющити очі на питання суверенітету.

Перемовини між Молдовою та Придністров’ям вже не раз заходили в глухий кут через принципову незгоду сторін у питанні про суверенітет невизнаної республіки. Зокрема, якраз небажання Тирасполя повертатися у лоно Молдови призвело до того, що 2006 року на довгі 5 років був перерваний переговорний процес у форматі «5+2».