Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 11:30

У держслужбі не бракує неосвічених, недосвідчених і безпорадних


У мерії Львова чиновники працювали з фальшивими дипломами роками
Львів – Майже 90% кандидатів на посади держслужбовців в Україні подають неправдиві дані про себе, зокрема про свої доходи, ведення підприємницької діяльності, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а також про освіту. Це дані перевірки Національного агентства України з питань держслужби. У Львівській міськраді чотири місяці перевіряли дипломи посадовців і з’ясувалось, що дехто з чиновників добряче забрехався.

«Полювання» за бездипломниками у мерії розпочали після скандалу довкола Володимира Огури, який керував освітянами Львова, не маючи вищої освіти. Ба більше, чиновник збрехав, що закінчив Львівський національний університет імені Франка. Порушили кримінальну справу і вже шостий місяць триває слідство.

Під час перевірки ще у семи чиновників міськради виявили фальшиві дипломи. Працівники мерії звільнились із роботи ще до завершення перевірки. Підроблені дипломи вказували про вищу освіту, здобуту в Львівських університетах Франка та політехніці наприкінці 80-х та в 90-х роках.

Наразі Львівська міськрада – єдина серед органів місцевого самоврядування, де перевірили дипломи працівників, зауважила виконувач обов’язків начальника відділу кадрів Львівської міськради Галина Бордун.

Працівники відділу кадрів мерії надсилали запити до всіх вишів, які видали дипломи нинішнім посадовцям. Перевірили інформацію про вищу освіту також у керівників мерії – відтак виникли запитання щодо суперечливих даних, вказаних секретарем міськради, свободівцем Василем Павлюком у його особовій справі. Наразі мерія не отримала відповіді на свій запит від вишу.

Держслужба асоціюється з «коритом»

Минулого місяця Президент підписав закон «Про державну службу», який набере чинності з 1 січня 2013 року.Він чітко розмежовує державну службу з політичною діяльністю, визначає вимоги до рівня професійної компетентності особи, що претендує на отримання посади у державній службі. А головне, закон зобов’язує перевіряти інформацію про людей, котрі беруть участь у конкурсі на посаду держчиновника, тобто, щоб не допустити у владу неосвічених, недосвідчених, безпорадних і брехливих людей.

Директор українського інституту публічної політики Віктор Чумак вважає, що такі законодавчі зміни навряд чи сприятимуть тому, що владні двері відчиняться для фахових, освічених і порядних людей. Адже кожен керівник завжди протягує у владу своїх людей, а звільняє невгодних.

Для прикладу, у перші дні президентства Віктора Ющенка було звільнено понад 30 тисяч держслужбовців, які працювали держчиновниками за президентства Леоніда Кучми. А нині вихідці з Донеччини обійняли переважну більшість керівних посад. Кожен очільник влади формує власну команду і приводить своїх приятелів і близьких.

Державна служба – похідна від політики, а законодавча українська система щодо виборів найкращих людей не сприяє оновленню політичної еліти, наголосив експерт. До того ж не змінюється філософія держслужби і надалі відсутнє розуміння, що держчиновник має служити державі, а не власному гаманцю, наголосив Віктор Чумак.

«Люди розглядають державну службу як певне корито, а для таких людей немає моральних бар’єрів, вони просто намагаються потрапити до того корита. Йдуть на державну службу не служити людям, а отримати матеріальні вигоди», – каже Віктор Чумак.

А тому будь-який закон у таких умовах може мати винятки або ж не спрацювати взагалі. І наслідком такої ситуації є те, що у владу потрапляють люди з сумнівним минулим, звичайні пристосуванці, які, у свою чергу, втягують на посади держчиновників друзів і рідних.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG