Українські мусульмани відзначили народження Магомета

Київ – У мечеті Ар-Рахма («Милосердя») у Києві відбулися урочистості з нагоди дня народження пророка Магомета. Маулід ан-Набі, «народження пророка», або просто Маулід, як ще називають цей день, мусульмани-суніти, яких в Україні більшість, відзначають 12-го дня місяця Рабі аль-авваль, третього місяця мусульманського місячного календаря, дати якого щороку змінюються щодо звичного для українців григоріянського календаря; шиїти ж відзначають його 17-го дня.

Святом цей день зазвичай не називають: насправді невідомо, коли саме народився останній, як вважають мусульмани, пророк і посланець Бога (Аллаха), засновник ісламу Мухаммад ібн Абдалла ібн Абд-аль-Мутталіб, більше відомий в українській традиції як Магомет.
У Корані не згадано про дату народження Магомета. У Сунні, життєписі Магомета, також немає вказівки на відзначення дня народження пророка.
Вперше Маулід відзначили у XII столітті на території сучасної Сирії. Тоді на честь народження пророка провели зібрання відомих вчених та суфіїв, ісламських діячів.
Зважаючи на те, що у священних мусульманських книгах про цей день не згадується, багато ісламських богословів вважають відзначення Маулід ан-Набі забороненим нововведенням в релігію.
Прихильники відзначення цього дня посилаються на те, що Магомет прихильно ставився до тих, хто проявляв любов до нього. Відтак святкування дня народження пророка – неодмінний атрибут прояву любові до нього.
Пророк Магомет нагороджував поетів, які у своїх творах оспівували його.
Дату Маулід ан-Набі обрали, посилаючись на слова пророка про те, що він народився у понеділок.
Святкування Маулід ан-Набі поширене у Сирії, Алжирі, Тунісі, Марокко.


У Пакистані Маулід є офіційним святом, яке відзначається упродовж трьох днів.
Традиційно під час цього дня читають молитви, декламують вірші-восхваляння пророка, проводять лекції про життя та народження Магомета.

На підвіконнях мечеті розкладений Коран.


Кожен охочий може читати книгу. Але перед цим обов’язково потрібно здійснити обряд омивання. Без омивання священну книгу не можна брати до рук.
Після закінчення офіційної частини мусульмани збираються разом.
Традиційна кухня – неодмінний атрибут свята.
Словом «маулід» також називають звичайні зібрання мусульман, не приурочені до жодної події.

У деяких країнах цим словом називають весілля, дні народження дітей та інші значні для родини події.