Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 19:51

Юрій Шевчук: «Не варто задовольнятись відповідями, написаними на парканах»


Київ – Російський музикант і громадський діяч Юрій Шевчук презентував у Києві нову музичну програму. Та у зв’язку з активною участю Шевчука в опозиційних акціях, співаку довелось відповідати на політичні питання журналістів.
З нинішньою владою у мене «розбірки». Але це природна позиція художника…
– Зі владою за все моє життя так і не вийшло «еротики». І при комуністах, і при Єльцині теж… Я у виборах не брав участі, тому що я розумів: навіть у тій ситуації вибори треба було зробити чесними. І якби тоді прийшов до влади Зюганов, нічого страшного б не відбулося. Але у тій битві порушень Єльцин, бажаючи демократизувати країну, викинув демократію.

З нинішньою владою у мене теж «розбірки». Але це природна позиція художника…

Я не є членом жодної партії. Не є зараз і не буду! Хоча до мене зараз підходить багато людей, намагаючись приколоти мене, як метелика, до того чи іншого прапора. І справа навіть не втому, що я «виділяюсь».

Справа у тому, що я просто громадянин. І ніколи не соромився щиро сказати, що я думаю про те, що відбувається в моїй країні, чи підтримати рух, який, на мою думку, веде суспільство до якогось «світла». І це абсолютно нормально!

Іноді я беру участь в акціях. Це тому що мені теж «наболіло». Я не відчуваю себе на трибуні. Коли я виступав на Болотній, у мене було відчуття, що я в залі стою. Я пройшов ці «кілька кілометрів до свободи» на цьому довгому тяжкому шляху.

– Якими є Ваші предчуття, у зв’язку з тим, що Ви є активним учасником протестів?
У Росії все тільки починається
У Росії люди тільки починають замислюватись. Все тільки починається. Багато хто пише в блогах, що на трибунах стоять не ті люди. А я запитую: «А де ж взяти святих?» Всі ж ми просто люди. І всіх нас об’єднує бажання змін. Може, хтось не розуміє, як це робити, не уявляє динаміку процесу, але це не важливо. Головне, що замислились: якісь люди пішли на Поклонну гору, якщо їм подобається Путін (і я поважаю їхню думку!), хтось прийшов на Болотну, хтось – на Пушкінську, інші – на проспект Сахарова…

У мені немає політичного всеспалюючого «вогню». Я не неофіт якоїсь політичної ідеї чи партійного руху. Я просто знаю, що зараз потрібна нормальна культурна полеміка.
Я не неофіт… Я втомився від цього хамства. Нас не запитали! Нікого!
Я втомився від цього хамства. Нас не запитали! Нікого! От від цього всі вийшли, тому що набридло! Тому що ми люди! І ми вважаємо, що нашу думку теж треба враховувати.

Влада має зробити висновки. І вибори мають бути чесними, тому я підтримав «Лігу виборців» і підтримав цей мітинг. Я за чесні вибори, бо набридла ця нескінченна брехня, ці порушення – все шито білими нитками… Ну скільки можна вже?! Ну що ви вже зовсім…?!
Ніхто ніякий «човен не розкачує», і від цього нудить тільки пацюків…
Більшість людей вийшли, бо вони хочуть бути людьми і почувати себе людьми у своїй країні, а не бути «болтом» у цьому стаді. Це нормальне людське бажання. У вас те саме… Скрізь те саме – люди скрізь люди.

А те, що у нас почався рух – це нормально. І ніхто ніякий «човен не розкачує», і від цього нудить тільки пацюків…

– На скільки ефективними є ці всі «вилазки» на Болотну, ці всі мітинги?
Не варто задовольнятись відповідями, написаними на парканах…
– Я не знаю. Але коли я прихожу на концерт, бачу ці світлі очі, що прагнуть якоїсь полеміки, діалогу. Постав собі хоч одне питання, і ти «полетиш»! Не варто задовольнятись відповідями, написаними на парканах…

У Росії, на мою думку , відбувається процес оздоровлення. Може те, що ви називаєте білим чи чорним, насправді таким не є? Може при владі «дальтоніки»?

Бувають революції: в моді, в мистецтві, в технологіях… А є погроми. Так от я проти погромів! У 1917 році ( в жовтні) були погроми, а не революції. Треба усвідомлювати різницю. Коли людина робить революцію духу, вона робить її не від заздрості до багатого, нема соціальної ненависті й ворожнечі. Людина просто хоче, щоб усі навколо жили нормально. А погроми робить чорна, злісна заздрість… Влада хоче сказати нам, що це тотожні речі, але це зовсім не так!

– Те, що зараз відбувається, це революція?
Погромів ніхто не хоче – ні праві, ні ліві
– Це революція духу, але не погроми… Погромів ніхто не бажає. Не можна до них доводити, бо погроми – це темрява й жах.

Україна й Росія пережили стільки погромів. Їх ніхто не хоче – ні праві, ні ліві. Ніхто не хоче крові.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG