Київ – Україна очікує на кібернетичну війну: інтернет-пірати готові ламати урядові й партійні сайти, щоб продемонструвати владі та суспільству свою міць. Про це ЗМІ повідомив українець – хакер із групи Anonymous, відомої атаками на сайти Європейського парламенту, Єврокомісії та Інтерполу. Тож нині у Києві експерти з України та країн ЄС розробляли стратегію протидії хакерським атакам на електронне інформаційне середовище та на персональні бази даних. Експерти відзначили: у чинному законодавстві України є «щілини», які можуть полегшити роботу хакерів.
Закони України про захист персональних даних та про захист інформації ухвалено в останні два роки після тривалих дискусій, президентських «вето» і численних доробок. Як згадує один із авторів закону, провідний експерт, директор Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції Олена Зеркаль, нинішня редакція цих законів цілком відповідає європейським стандартам.
Вочевидь, «ризики в інформаційному, медійному середовищі вимагатимуть чергових змін у законодавстві», – зауважує експерт. Олена Зеркаль підтвердила інформацію, оприлюднену Аналітичним центром «Європейська медіа платформа», – серед експертів (провайдерів, журналістів) ці закони не знаходять широкої підтримки.
А директор «Європейської медіаплатформи» Оксана Приходько відзначила: влада ухвалює закони без попереднього обговорення, вузьким колом. А це не відповідає європейським стандартам і не сприяє позитивному ставленню до законів з боку української спільноти. Також не відповідає європейським нормам і штучне відокремлення інформаційного і медійного середовища, зауважує Приходько.
«В Україні відбувається штучне відокремлення медіасфери від інформаційного суспільства. Ми вважаємо це неприпустимим і тому наполягаємо на об’єднанні або ж розширенні медіапрограми на все інформаційне суспільство. Що це означає? Нещодавно я повернулася зі Стокгольму (Швеція), де відбувалася зустріч із підготовки до програми «Європейський діалог з управління інтернетом». Вона розглядатиме найболючіші для України питання, серед яких захист інтелектуальної власності, розвиток інтернет-спільноти, наскільки відкритим має бути інтернет. Поширенням інформації про ці європейські ініціативи ми і хотіли б займатись надалі», – зазначила Оксана Приходько.
Євросоюз нагадує про захист персональних та авторських прав
Із Оксаною Приходько погоджується й експерт Ради Європи Марі Жорж: на її думку, український сегмент інтернету має проблеми із захистом персональних даних, авторських прав тощо. До того ж, у законі про захист персональних даних не встановлено балансу між потребою захистити особисту інформацію та потребою з боку організацій використати таку інформацію у законних цілях. Ця «щілина» дозволяє спецслужбам і органам влади втрутитись у персональне життя людини, – зауважує професор Жорж, проаналізувавши кожну статтю у названих вище законах.
А стосовно захисту інформації вона сказала: «Україна, яка минулого року стала членом європейської Конвенції із захисту інформації та персональних даних, має привести законодавство до її стандартів. В ухваленому українським парламентом законі я бачу положення, котрі викликають питання з огляду на захист свободи інформації. Цей закон потребує доопрацювання з урахуванням зауважень європейських та українських незалежних фахівців, згідно з Конвенцією».
Як зазначила Марі Жорж та її колеги, у законодавчій сфері захист інформації та персональних даних має базуватись на принципах свободи слова та вільного поширення інформації несекретного характеру і, водночас, бути достатньо суворим для протидії реальним спецслужбам, віртуальним піратам та міжнародним кібернетичним злочинцям.
Закони України про захист персональних даних та про захист інформації ухвалено в останні два роки після тривалих дискусій, президентських «вето» і численних доробок. Як згадує один із авторів закону, провідний експерт, директор Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції Олена Зеркаль, нинішня редакція цих законів цілком відповідає європейським стандартам.
Ризики в інформаційному, медійному середовищі вимагатимуть чергових змін у законодавствіОлена Зеркаль
Вочевидь, «ризики в інформаційному, медійному середовищі вимагатимуть чергових змін у законодавстві», – зауважує експерт. Олена Зеркаль підтвердила інформацію, оприлюднену Аналітичним центром «Європейська медіа платформа», – серед експертів (провайдерів, журналістів) ці закони не знаходять широкої підтримки.
А директор «Європейської медіаплатформи» Оксана Приходько відзначила: влада ухвалює закони без попереднього обговорення, вузьким колом. А це не відповідає європейським стандартам і не сприяє позитивному ставленню до законів з боку української спільноти. Також не відповідає європейським нормам і штучне відокремлення інформаційного і медійного середовища, зауважує Приходько.
В Україні відбувається штучне відокремлення медіасфери від інформаційного суспільстваОксана Приходько
«В Україні відбувається штучне відокремлення медіасфери від інформаційного суспільства. Ми вважаємо це неприпустимим і тому наполягаємо на об’єднанні або ж розширенні медіапрограми на все інформаційне суспільство. Що це означає? Нещодавно я повернулася зі Стокгольму (Швеція), де відбувалася зустріч із підготовки до програми «Європейський діалог з управління інтернетом». Вона розглядатиме найболючіші для України питання, серед яких захист інтелектуальної власності, розвиток інтернет-спільноти, наскільки відкритим має бути інтернет. Поширенням інформації про ці європейські ініціативи ми і хотіли б займатись надалі», – зазначила Оксана Приходько.
Євросоюз нагадує про захист персональних та авторських прав
Із Оксаною Приходько погоджується й експерт Ради Європи Марі Жорж: на її думку, український сегмент інтернету має проблеми із захистом персональних даних, авторських прав тощо. До того ж, у законі про захист персональних даних не встановлено балансу між потребою захистити особисту інформацію та потребою з боку організацій використати таку інформацію у законних цілях. Ця «щілина» дозволяє спецслужбам і органам влади втрутитись у персональне життя людини, – зауважує професор Жорж, проаналізувавши кожну статтю у названих вище законах.
Закон потребує доопрацювання з урахуванням зауважень європейських та українських незалежних фахівцівМарі Жорж
А стосовно захисту інформації вона сказала: «Україна, яка минулого року стала членом європейської Конвенції із захисту інформації та персональних даних, має привести законодавство до її стандартів. В ухваленому українським парламентом законі я бачу положення, котрі викликають питання з огляду на захист свободи інформації. Цей закон потребує доопрацювання з урахуванням зауважень європейських та українських незалежних фахівців, згідно з Конвенцією».
Як зазначила Марі Жорж та її колеги, у законодавчій сфері захист інформації та персональних даних має базуватись на принципах свободи слова та вільного поширення інформації несекретного характеру і, водночас, бути достатньо суворим для протидії реальним спецслужбам, віртуальним піратам та міжнародним кібернетичним злочинцям.
