Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 06:15
Київ – Дешевий газ українського видобутку розподіляється за вкрай непрозорими схемами, а відтак неможливо відслідкувати ефективність його використання. Натомість є достатньо підстав говорити про зловживання й корупцію при реалізації газу українського видобутку. Про це йшлося на конференції «Ефективність паливно-енергетичної бази України: куди зникає газ внутрішнього видобутку?»

В Україні щорічно видобувають близько 20 мільярдів кубометрів газу. Із 18 мільярдів кубометрів газу українського видобутку, що йде на потреби населення, близько одного мільярда кубометрів втрачається.

«Облгази мають таку графу у звітності, як «втрати газу». Близько 30% населення споживають газ без лічильника. І облгаз туди може включити «втрати». Наскільки я знаю, то з 18 мільярдів кубометрів втрати усіх облгазів близько мільярда кубометрів. І цей обсяг вони постачають приватним структурам, але вже за вищою, ніж для населення, ціною», – зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Дотації для олігархів

Дані про те, хто і як споживає газ українського видобутку є закритими, тому можна лише робити припущення, наскільки ефективно й чесно його використовують. Член Нафтогазової академії, колишній народний депутат Іван Діяк зазначив, що облгази не зацікавлені в тому, щоб посилювати облік газу, що споживається населенням.

«На сьогодні 13,5 мільйонів квартир споживають газ. Вісім мільйонів мають лічильники, або 62%. Виявилося, що зростання із 29 до 62% (лічильників у квартирах) дозволило не збільшувати споживання газу населенням. І тих 5 мільйонів квартир, я б сказав, що облгази не надто зацікавлені забезпечити лічильниками», – каже експерт.

За словами колишнього радника голови Фонду держмайна Володимира Ларцева, хоча населення України за останні 20 років зменшилося, а житловий фонд збільшився лише на 20%, газу українські громадяни стали споживати майже удвічі більше. За його словами, це сталося завдяки тому, що норма споживання газу на одну людину за цей час була збільшена майже удвічі – з 5,5 кубометрів на місяць до 9 кубометрів. Відтак, за словами експерта, виникла ситуація, коли населення фактично дотує металургійні та хімічні виробництва, що належать представникам великого бізнесу.

Громадський діяч Олександра Кужель також вважає, що державні компанії, які займаються газовидобутком, часто захищають інтереси насамперед великого бізнесу. «У нас відчуття корумпованості тої галузі дуже велике: багато Коломойського, багато Фірташа і не зрозуміле місце держави», – каже вона.

Влада не забезпечує прозорості

Часто державні установи, розташовані в одній і тій самій області, закуповують газ за істотно різними цінами, зазначає редактор інтернет-видання «Наші гроші» Олекса Шалайський і наводить приклад держзакупівель в Ізюмському районі Харківської області.

«Сьогодні у нас вийшла новина про закупівлю газу ізюмським райвідділом освіти. Ціна – 700 доларів за тисячу кубометрів плюс доставка 60 доларів. Найсмішніше, що згідно з тим-таки «Вісником держзакупівель» у тому ж Ізюмському районі тендер із тим самим продавцем, тільки вже для лікарень, – 450 доларів», – розповів експерт у галузі держзакупівель.

Підбиваючи підсумки обговорення, учасники круглого столу дійшли висновку, що для вирішення проблеми є два шляхи: або урівняти газ українського видобутку в ціні з російським, що може мати непередбачувані соціально-політичні наслідки, або зробити реалізацію українського газу максимально прозорою. Але тут владі – як чинній, так і попередній – бракує політичної волі.

Представники державних газовидобувних компаній запрошення на круглий стіл проігнорували. Присутній на засіданні представник апарату РНБО зазначив, що чергове засідання РНБО відбудеться в березні і там будуть запропоновані шляхи розв’язання ситуації.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG