Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 23:44

У Туркменистані формується новий культ


Рада старійшин країни називає президента «Захисником». Іменами членів родини Бердімухамедова називають вулиці
Президент Туркменистану Ґурбанґули Бердімухамедов залишився при владі на новий 5-річний термін після фактично абсолютної перемоги на виборах 12 лютого. Центральна виборча комісія оголосила, що переможець набрав понад 97 відсотків голосів при явці виборців у понад 96 відсотків. Спостерігачі вважають наслідки цих виборів очікуваними для деспотичної, багатої газом, центральноазійської республіки, де відсутня будь-яка опозиція.

Президент Бердімухамедов помірявся силами із сімома чисто символічними суперниками на виборах, які були простою формальністю. На другому місці фінішував міністр промисловості місцевого уряду Ярмухамед Оразґалієв з результатом у трохи більше ніж один відсоток.

Жодних західних спостерігачів на ці вибори не запрошували. Глава місії спостерігачів із СНД, виконавчий секретар співдружності Сергій Лебедєв сказав, що не отримав жодних скарг з приводу порушень. При цьому Лебедєв зауважив, що «серце раділо», адже на виборах не було жодних ознак якихось соціальних потрясінь, як це мало місце в Лівії чи Єгипті.

Туркмени голосували за цілі родини усупереч закону

Незалежний журналіст Ашіркулі Байрієв повідомив Радіо Свобода, що він сам бачив, коли на виборчій дільниці в Ашгабаті дозволяли багаторазове голосування. «Я бачив чоловіка, котрий ніс до столу комісії кілька паспортів, – каже він. – Я так зрозумів, що він мав намір отримати виборчі бюлетені на всіх членів родини і від їхніх імен проголосувати сам».

Барієв зауважив також, що місцеві спостерігачі на дільниці не розпитували і не перешкоджали цьому чоловікові голосувати з кількома паспортами, хоча це суперечить Конституції.

Сам процес виборів виглядав як святковий карнавал, коли всюди лунала музика, ансамблі танцювали місцеві танці, поряд з кабінами для голосування роздавали подарунки від місцевих фірм, щоб розвеселити виборців, які перебували в приміщенні, ховаючись від холоду на дворі.
Кореспондент Радіо Свобода повідомив у понеділок з Ашгабата, що місцева влада вимагала від нього пояснення, чому він сам особисто не голосував.

Спостерігачі зауважують, що президент Бердімухамедов, котрий у перші роки намагався повсюдно руйнувати культ свого попередника «Туркменбаші» Сапармурата Ніязова, тепер дозволяє поступове відновлення, поки скромнішого, але свого культу.

За 5 років свого правління він написав нові повчальні книги для туркмен і планує ще більші трактати – на кшталт «Туркменнама» («Книга для туркменів»), чи ж – «Адамнама» («Книга людства»). Рада старійшин країни вже йменує президента як «Аркадаґ» («Захисник»). Іменами членів родини Бердімухамедова називають вулиці, поліцейські дільниці, музеї, де встановлюють нові фетиші вже нового лідера – «Захисника». Для сайту

Президент Туркменистану Ґурбанґули Бердімухамедов є противником свободи слова і будь-якої політичної опозиції в державі.

Туркмени висловлюють свій протест через «реп»

Водночас серед туркменської молоді все більше поширюється така свого роду протестна форма непокори владі як музичний реп.

«Відкрийте ваші очі і дивіться в дзеркало. Озирніться довкола. Не зупиняйтеся, вставайте. Вже досить, досить», – мовиться в одній із пісень.

Офіційно реп нібито й не заборонений в Туркменистані, але влада часто переслідує прихильників нового для країни музичного напрямку. Прикладом є арешт одного з провідних реперів Максата Какабаєва, відомого як Маро. Цього виконавця покарали двома роками ув’язнення. Журналісти кажуть, що саме за реп і, особливо, за його пісню «Вставайте, вставайте!»

Випадок із Маро не перший, коли влада в Ашгабаті переслідує нову течію в туркменській культурі. Хоча початки правління нового президента Ґурбанґули Бердімухамедова були багатообіцяючі, та все ж надалі він видав низку антизахідних за своїм змістом указів і заборон, що посилюють мусульманські звичаї і спрямовані, зокрема, проти європейського одягу.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG