Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 12:29

Курбас: комунізм несумісний з природою людини


Портрет Леся Курбаса у лісі на могилах Сандармоху (photo: http://incognita.day.kiev.ua)
Лесь Танюк

До 125-ліття від дня народження Леся Курбаса

(для спецпроекту «Сандармох. 75 років розстрілу»)

До своєї поеми «Курбас», написаної за ґратами, Іван Світличний узяв за мотто рядок з Ліни Костенко «Курбас ліг у ту промерзлу землю». Шістдесятники знали ціну Курбасові й «Розстріляному Відродженню» – «генералам червоної Воркути, Соловків і Магадану»… Іван Світличний присвоїв Лесеві Курбасові титул «гетьмана української Мельпомени»…

На Соловках Маестро був тим же, ким був на волі – першим з перших, спраглим істини й національної держави. Микола Бажан, не лише видатний європейський поет, а й енциклопедист, вважав, що всі 20-і роки минули на мистецькій Україні «під знаком Леся Курбаса», – з його гніздов’я вилетіли не лише кращі майстри сцени, а й Хвильовий, Тичина, Блакитний, Куліш, Семенко, Плужник, Петрицький, Глієр, Козицький, Меллер… Його вистави ставали подіями не лише мистецтва, а й суспільного життя – через те майже кожну його постановку переглядало ЦК і ЧК, а «Народного Малахія» та «Мину Мазайла» оточували кінною міліцією…

Курбасові 1925 року, першим після Заньковецької та Мейєрхольда, було надано найвище на той час звання Народного артиста республіки. І Мейєрхольд, ревнивий до конкурентів, підняв у Москві на своєму «Ревізорі» публіку, урочисто оголосивши: «На спектакле присутствует лучший режисер Советского Союза Лесь Курбас!»

Ціна життя – перегляд «ідеологію»

Усвідомлюючи Курбасів авторитет, восени 1933 року його викликав до себе український диктатор Постишев.

– Ми справді могли б визнати вас найкращим режисером СРСР, але за однієї умови…

Умовою було зректися Хвильового й Скрипника, які кілька місяців тому наклали на себе руки, й переглянути «ідеологію».

– Я старий солдат сцени, мені пізно міняти погляди, – сказав Курбас.

– Мені вас шкода! – промовив Постишев.

– Мені вас теж, – відповів Курбас.

Постишева розстріляли роком пізніше за Курбаса.

Справа Олеся Курбаса з архівів КДБ
Справа Олеся Курбаса з архівів КДБ


у вічність останній крок

Курбас створив на Соловках театр-легенду – його вистави були акціями нескореного духу й спротиву. Через те й був замкнутий в ізолятор, а потім рокований на страхітну смерть.

Нагадаю чотири останні рядки поеми Світличного:

Не захотів паяцом при королеві голому?
Дуло чорніє в душу, клацнув, мов крук, курок…
Ось вона – роль коронна. Вище, Маестро, голову!
…Курбас ступає твердо у вічність останній крок.


Зберігся спогад його співкамерника, який запам’ятав шмат Курбасової розмови з «українським Бухаріним» Рак-Михайловським. Той сказав:

– Якби Сталін пішов шляхом Леніна, доля країни була б іншою.

Курбас притулив співрозмовника до себе й сказав:

– Комунізм несумісний з природою людини, як вогонь з водою.

Сьогодні ми це, здається, розуміємо…

Не всі… Бо дехто й досі виходить 7 листопада на вулиці й площі під червоними знаменами з портретами Сталіна та Берії на грудях. А той сандармохський етап – 1111 найкращих – саме й було розстріляно «в ознаменование 20-летия Великого Октября»…

Через те нові Матвєєви й нові Сандармохи – можливі. Вважаймо на це, Українці!

Р.S. Стосовно 7 листопада. Запопадливим шанувальникам цього «свята» варто б знати, що спочатку було вирішено відзначати його 25 жовтня. Але червоногвардійці наполягли на перенесенні урочистостей на «День рождения нашого вождя и создателя армии».

Не слід дивуватись: 7 листопада – день народження Льва Троцького.
Символіка не просто архіабсурдна. Українській реальності не до сміху.
Мертвий хапає живого.

З справи Олеся Курбаса
З справи Олеся Курбаса


Лесь Танюк режисер театру й кіно, професор Київського державного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого

Читайте більше тут:

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG