Брюссель – Після тривалих дискусій міністри з 27 країн блоку європейських держав у вівторок нарешті висловилися за надання Сербії статусу країни-кандидата на приєднання до Євросоюзу. Декілька держав ЄС, особливо Румунія, впродовж переговорів виступали проти такого рішення. Тож тепер залишилося офіційно підтвердити надання сербам кандидатського статусу. Це мають зробити лідери Європейського Союзу, які зберуться на черговий саміт наприкінці тижня.
Очікування та тривалі сподівання сербів на отримання статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу нарешті здійснилися. У Брюсселі міністри закордонних та європейських справ держав ЄС підтримали ці прагнення.
«Ми вирішили рекомендувати надання Сербії кандидатського статусу і сподіваємось на підтвердження цього рішення на Європейській раді не пізніше цього тижня», – заявив Ніколай Ваммен, міністр із європейських справ Данії, яка наразі головує в ЄС.
Але до цього проти такого рішення, згідно з повідомленнями з дипломатичних кіл, виступали Литва та Румунія. Офіційний Вільнюс, як пояснюють деякі джерела у Раді ЄС, сприймає Сербію, насамперед, як важливу союзницю Росії, яка згодом, будучи серед держав блоку, якимось чином відстоюватиме інтереси Кремля.
Румунія опиралася найдовше
Щодо Румунії, яка впродовж дводенних зустрічей практично під час усіх дискусій блокувала рішення щодо Сербії, відомо, що офіційно її турбує стан румунської меншини, яка мешкає на території Сербії. З іншого боку, неофіційно вважають, що відмова Бухареста витікає з прагнення будь-якими методами тиснути на колег по ЄС, які наприкінці тижня на саміті європейських лідерів вирішуватимуть, приєднувати чи ні Румунію до шенгенської зони.
Після зустрічі з президентом Сербії, який у надії отримати кандидатський статус навіть прибув до Брюсселя особисто, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначив: «Переважна частина країн-членів ЄС підтримує надання Сербії статусу кандидата. Якщо це рішення не ухвалять сьогодні, то ми очікуємо, що на наступному засіданні Європейської ради воно має бути ухвалене. Сербія заслуговує на кандидатський статус, згідно з переконанням Європейської комісії, яке вона має вже протягом деякого часу».
Але це не означає, що Сербія, отримавши цей статус, буде вже наприкінці шляху, бо ця країна буде змушена демонструвати подальший прогрес, додав голова Єврокомісії.
Переваги кандидата на вступ до ЄС
На думку європейських політичних аналітиків, отримання Сербією статусу кандидата на вступ має дуже велике значення для нинішнього президента країни Бориса Тадича. Це стало б значним досягненням періоду його лідерства і зіграло б свою роль під час наступних виборів, які незабаром мають відбутися в Сербії. З іншого боку, статус країни-кандидата – це довіра іноземних інвесторів. Нарешті, такий статус автоматично відкриє сербам доступ до європейських фондів, призначених для стабілізації та виведення на вищий рівень економіки та інфраструктури майбутніх членів співдружності.
Сербський президент Борис Тадич раніше нарікав на держави, які блокують його давню мрію, але не втрачав надії.
«Йдеться про кілька проблем, що існують між Сербією та деякими країнами ЄС, – пояснив він. – Сербія погоджується на всі критерії (для вступу) згідно з Копенгагенською угодою. Але ми не підемо на те, що виходить за рамки цих критеріїв. Така тверда позиція сербського уряду і моя власна. Ми продовжуватимемо зусилля, щоб отримати кандидатський статус».
Настороження європейців все ще не розвіяні
Тим часом, привідчинення дверей ЄС для цієї балканської країни чимало європейських дипломатів сприймають насторожено. Наприклад, литовський міністр закордонних справ Аудронюс Ажубаліс, натякаючи на нещодавні сутички на сербсько-косовському кордоні, застеріг: прогрес, зроблений останніми днями у діалозі Белграда та Приштини, повинен бути незворотнім. Він закликав колег по співдружності оцінювати заслуги Сербії «об’єктивно, опираючись на факти, а не на політичні міркування».
У Євросоюзі усвідомлюють, що Сербія має чималі недоліки, зокрема, злочинність, корупцію та неефективну систему судочинства. Проте найголовніша перепона на шляху Сербії до ЄС – визнання статусу Косова. Ще одна важлива регіональна проблема, яку для набуття членства в ЄС слід буде вирішити, – це статус сербів, які мешкають на півночі Косова і які на нещодавньому референдумі відкинули владу керівництва косовських албанців.
Очікування та тривалі сподівання сербів на отримання статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу нарешті здійснилися. У Брюсселі міністри закордонних та європейських справ держав ЄС підтримали ці прагнення.
«Ми вирішили рекомендувати надання Сербії кандидатського статусу і сподіваємось на підтвердження цього рішення на Європейській раді не пізніше цього тижня», – заявив Ніколай Ваммен, міністр із європейських справ Данії, яка наразі головує в ЄС.
Але до цього проти такого рішення, згідно з повідомленнями з дипломатичних кіл, виступали Литва та Румунія. Офіційний Вільнюс, як пояснюють деякі джерела у Раді ЄС, сприймає Сербію, насамперед, як важливу союзницю Росії, яка згодом, будучи серед держав блоку, якимось чином відстоюватиме інтереси Кремля.
Румунія опиралася найдовше
Щодо Румунії, яка впродовж дводенних зустрічей практично під час усіх дискусій блокувала рішення щодо Сербії, відомо, що офіційно її турбує стан румунської меншини, яка мешкає на території Сербії. З іншого боку, неофіційно вважають, що відмова Бухареста витікає з прагнення будь-якими методами тиснути на колег по ЄС, які наприкінці тижня на саміті європейських лідерів вирішуватимуть, приєднувати чи ні Румунію до шенгенської зони.
Після зустрічі з президентом Сербії, який у надії отримати кандидатський статус навіть прибув до Брюсселя особисто, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначив: «Переважна частина країн-членів ЄС підтримує надання Сербії статусу кандидата. Якщо це рішення не ухвалять сьогодні, то ми очікуємо, що на наступному засіданні Європейської ради воно має бути ухвалене. Сербія заслуговує на кандидатський статус, згідно з переконанням Європейської комісії, яке вона має вже протягом деякого часу».
Але це не означає, що Сербія, отримавши цей статус, буде вже наприкінці шляху, бо ця країна буде змушена демонструвати подальший прогрес, додав голова Єврокомісії.
Переваги кандидата на вступ до ЄС
На думку європейських політичних аналітиків, отримання Сербією статусу кандидата на вступ має дуже велике значення для нинішнього президента країни Бориса Тадича. Це стало б значним досягненням періоду його лідерства і зіграло б свою роль під час наступних виборів, які незабаром мають відбутися в Сербії. З іншого боку, статус країни-кандидата – це довіра іноземних інвесторів. Нарешті, такий статус автоматично відкриє сербам доступ до європейських фондів, призначених для стабілізації та виведення на вищий рівень економіки та інфраструктури майбутніх членів співдружності.
Сербський президент Борис Тадич раніше нарікав на держави, які блокують його давню мрію, але не втрачав надії.
«Йдеться про кілька проблем, що існують між Сербією та деякими країнами ЄС, – пояснив він. – Сербія погоджується на всі критерії (для вступу) згідно з Копенгагенською угодою. Але ми не підемо на те, що виходить за рамки цих критеріїв. Така тверда позиція сербського уряду і моя власна. Ми продовжуватимемо зусилля, щоб отримати кандидатський статус».
Настороження європейців все ще не розвіяні
Тим часом, привідчинення дверей ЄС для цієї балканської країни чимало європейських дипломатів сприймають насторожено. Наприклад, литовський міністр закордонних справ Аудронюс Ажубаліс, натякаючи на нещодавні сутички на сербсько-косовському кордоні, застеріг: прогрес, зроблений останніми днями у діалозі Белграда та Приштини, повинен бути незворотнім. Він закликав колег по співдружності оцінювати заслуги Сербії «об’єктивно, опираючись на факти, а не на політичні міркування».
У Євросоюзі усвідомлюють, що Сербія має чималі недоліки, зокрема, злочинність, корупцію та неефективну систему судочинства. Проте найголовніша перепона на шляху Сербії до ЄС – визнання статусу Косова. Ще одна важлива регіональна проблема, яку для набуття членства в ЄС слід буде вирішити, – це статус сербів, які мешкають на півночі Косова і які на нещодавньому референдумі відкинули владу керівництва косовських албанців.
