Усього кілька років тому я теж завзято повторював письменницький та й не тільки жарт: мовляв, безалкогольне пиво – перший крок до ґумової жінки, а від неї вже й до електронної книжки недалеко. Бо й справді – у світі залишилося настільки мало справжніх, правдивих речей, які приємно взяти до рук, розглядати, колекціонувати. Не так давно до цього розряду належали вінілові пластинки, зараз їх треба шукати днем з вогнем. Особисто я люблю рибальські поплавці (особливо ті, з дитинства – з гусячим пером!) і паперові книжки. Минулого тижня я купив собі e-book.
Приблизно з квітня весна цілковито запанує навколо і можна буде віддатися приємності обідів на сонячних терасах і післяобіднього відпочинку на свіжому повітрі. Розвалитися в плетеному кріслі, коли сонце ще тільки голубить, а не обпікає, пити вино або чай, курити й читати книжку, – одне з моїх улюблених занять. Купуючи книжку, мені приємно вдихати запах свіжої фарби, у букіністичній крамниці так само приємно нюхати постарілий, запилений папір. Усім вищенаведеним я тільки хочу довести, що так само ціную, люблю, часом божеволію від деяких книжок, у мене теж вдома їх кілька тисяч.
Але електронна книжка не змінює й не замінює мою любов до книжки звичайної; її функція, з якою вона чудово дає собі раду – втамувати жагу читання. Один із найкращих аргументів «за» e-book полягає в доступності такого читання. Скільки книжок я не прочитав у своєму житті, бо коли був ними зацікавлений, їх не виявлялося у книгарнях, у бібліотеках чи у друзів! Тепер, прочитавши рецензію чи згадавши про якийсь цікавий роман, уже за хвилину я можу почати його читати, завантаживши з інтернету. Для того, щоб піти в книгарню, вибрати книжку, купити її, потрібно кілька важливих факторів, серед яких головними є наявність вільного часу і наявність хорошої книгарні з чималим вибором (для України останнє є не проблемою, а катастрофою). Проблема виданих давно книжок, весь наклад яких встигли продати, також вирішується завдяки електронній книжці, для якої самого поняття «тираж» не існує. Нещодавно я шукав у книгарнях «Доктора Серафікуса» Віктора Домонтовича і не зміг знайти. Тепер цей роман є в пам’яті мого і-буку.
Головне – любити читати
Літом я літав в Італію лоу-кост авіалініями, де кількість багажу в ціні квитка дуже обмежена. Довелося довго вирішувати яку саме з багатьох цікавих книжок брати з собою (вибрав я, зрештою, одну з найтонших). Моя нова електронна книжка важить заледве 200 грамів і в ній я можу зберегти майже три тисячі книжок – цілу бібліотеку. Я читаю її в автобусі, поїзді чи очікуючи на зустріч у центрі міста – вона постійно зі мною в моєму наплічнику. Додайте до цього фактор збереження лісу (заощадження паперу) і нешкідливість екрану електронної книжки для очей.
Ясна річ, електронна книжка має свої вади: від «електронності» на вигляд і дотик – до проблем із авторськими правами на тексти. Просто не варто протиставляти e-book паперовій книжці, ставити питання руба: або-або. Адже цей винахід дозволяє більше і часом навіть зручніше читати улюблені книжки. Зрештою, йдеться ж тільки про папір, самій же літературі від цього ані холодно, ані спекотно: її основою є текст, а не його видавниче втілення. Ніхто не заважає читати в метро компактний e-book, а вдома насолоджуватися паперовими фоліантами.
Із винаходом телефону, а потім і його мобільної версії, життя не змінилося, людству й надалі хочеться не тільки говорити в слухавку, а й бачитися, тиснути руку, цілуватися. Так само й із електронною книжкою – головне любити читати. І електронна книжка для цього стане в нагоді.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Приблизно з квітня весна цілковито запанує навколо і можна буде віддатися приємності обідів на сонячних терасах і післяобіднього відпочинку на свіжому повітрі. Розвалитися в плетеному кріслі, коли сонце ще тільки голубить, а не обпікає, пити вино або чай, курити й читати книжку, – одне з моїх улюблених занять. Купуючи книжку, мені приємно вдихати запах свіжої фарби, у букіністичній крамниці так само приємно нюхати постарілий, запилений папір. Усім вищенаведеним я тільки хочу довести, що так само ціную, люблю, часом божеволію від деяких книжок, у мене теж вдома їх кілька тисяч.
Але електронна книжка не змінює й не замінює мою любов до книжки звичайної; її функція, з якою вона чудово дає собі раду – втамувати жагу читання. Один із найкращих аргументів «за» e-book полягає в доступності такого читання. Скільки книжок я не прочитав у своєму житті, бо коли був ними зацікавлений, їх не виявлялося у книгарнях, у бібліотеках чи у друзів! Тепер, прочитавши рецензію чи згадавши про якийсь цікавий роман, уже за хвилину я можу почати його читати, завантаживши з інтернету. Для того, щоб піти в книгарню, вибрати книжку, купити її, потрібно кілька важливих факторів, серед яких головними є наявність вільного часу і наявність хорошої книгарні з чималим вибором (для України останнє є не проблемою, а катастрофою). Проблема виданих давно книжок, весь наклад яких встигли продати, також вирішується завдяки електронній книжці, для якої самого поняття «тираж» не існує. Нещодавно я шукав у книгарнях «Доктора Серафікуса» Віктора Домонтовича і не зміг знайти. Тепер цей роман є в пам’яті мого і-буку.
Головне – любити читати
Літом я літав в Італію лоу-кост авіалініями, де кількість багажу в ціні квитка дуже обмежена. Довелося довго вирішувати яку саме з багатьох цікавих книжок брати з собою (вибрав я, зрештою, одну з найтонших). Моя нова електронна книжка важить заледве 200 грамів і в ній я можу зберегти майже три тисячі книжок – цілу бібліотеку. Я читаю її в автобусі, поїзді чи очікуючи на зустріч у центрі міста – вона постійно зі мною в моєму наплічнику. Додайте до цього фактор збереження лісу (заощадження паперу) і нешкідливість екрану електронної книжки для очей.
Ясна річ, електронна книжка має свої вади: від «електронності» на вигляд і дотик – до проблем із авторськими правами на тексти. Просто не варто протиставляти e-book паперовій книжці, ставити питання руба: або-або. Адже цей винахід дозволяє більше і часом навіть зручніше читати улюблені книжки. Зрештою, йдеться ж тільки про папір, самій же літературі від цього ані холодно, ані спекотно: її основою є текст, а не його видавниче втілення. Ніхто не заважає читати в метро компактний e-book, а вдома насолоджуватися паперовими фоліантами.
Із винаходом телефону, а потім і його мобільної версії, життя не змінилося, людству й надалі хочеться не тільки говорити в слухавку, а й бачитися, тиснути руку, цілуватися. Так само й із електронною книжкою – головне любити читати. І електронна книжка для цього стане в нагоді.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
