Київ – У столиці України в четвер з ініціативи громадськості та журналістів відбулось засідання з проблем лібералізації візового режиму між Україною та Євросоюзом. Адже, попри полегшення в отриманні шенгенських віз, громадяни України стикаються з серйозними проблемами вже під час перебування на території ЄС. Тож українські громадські організації звернулися до консульств держав шенгенської зони з низкою пропозицій.
Українські громадські організації запропонували європейській стороні, серед іншого, полегшити процедуру отримання віз для осіб із позитивною візовою історією та усунути додаткові вимоги, які окремі консульства вимагають від українців, котрі подають візову документацію: наприклад, довести наявність банківського рахунку чи приватного житла тощо.
Співголова Всеукраїнського об’єднання «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко пояснює: угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС не вимагає подібних додаткових документів у обов’язковому порядку. Також жодна міждержавна угода чи правовий акт не передбачають зверхнього ставлення працівників консульств до заявника, як це іноді відбувається в Україні.
Так, за даними опитувань, що їх провели експерти фонду «Демократичні ініціативи», більшість респондентів назвали неповагу та упереджене ставлення працівників консульств основними причинами незадоволення процесом отримання віз, повідомила Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи».
Багаторазова віза як джерело імовірних проблем
Ірина Бекешкіна також звернула увагу на ще одну доволі серйозну проблему: різне тлумачення європейськими консульськими установами та правоохоронцями окремих положень Візового кодексу Євросоюзу, що стосуються видачі громадянам України багаторазових віз та супутніх проблем. Бекешкіна навела свій особистий приклад. «Маючи однорічну багатократну візу до Шенгену, я 5 разів їздила на різні форуми: двічі відвідала Словаччину, двічі Польщу і один раз поїхала на конференцію до Німеччини. І, вибачте, влітку з’їздила до Греції відпочити. То це кримінал?» – поцікавилась вона.
На думку керівника Консульського відділу Посольства Німеччини в Україні Курта Штьокля-Штільфріда, криміналу в цьому немає, При цьому представник ЄС рекомендує пам’ятати про особливості візового режиму між Україною та Євросоюзом.
«Вважаю за доречне відзначити, що консульські відносини між ЄС та Україною регулюються багатьма правовими документами, – каже він. – Але найперше – це Угода про спрощений візовий режим. Її реалізація полегшила процедуру отримання віз кільком категоріям заявників із України. Власне, головною перешкодою для отримання візи можуть бути неспроможність заявника підтвердити мету поїздки до ЄС, або ж неправдива інформація про себе. Угода, до речі, дозволяє працівникам консульств вимагати відповідні документи, навіть якщо вони не входять до загального списку обов’язкових для подання. Угода також призвела до відчутного зниження візового збору з шістдесяти до тридцяти п’яти євро».
Тим часом, ініціатори дискусій визнали за необхідне передати наведені вище рекомендації до шенгенських консульств та до представництва Європейської комісії в Україні. За словами Ірини Сушко, Візовий кодекс Євросоюзу потребує удосконалення, а окремі положення Угоди про спрощений візовий режим між Україною та ЄС – більш детальних роз’яснень.
Українські громадські організації запропонували європейській стороні, серед іншого, полегшити процедуру отримання віз для осіб із позитивною візовою історією та усунути додаткові вимоги, які окремі консульства вимагають від українців, котрі подають візову документацію: наприклад, довести наявність банківського рахунку чи приватного житла тощо.
Співголова Всеукраїнського об’єднання «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко пояснює: угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС не вимагає подібних додаткових документів у обов’язковому порядку. Також жодна міждержавна угода чи правовий акт не передбачають зверхнього ставлення працівників консульств до заявника, як це іноді відбувається в Україні.
Так, за даними опитувань, що їх провели експерти фонду «Демократичні ініціативи», більшість респондентів назвали неповагу та упереджене ставлення працівників консульств основними причинами незадоволення процесом отримання віз, повідомила Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи».
Багаторазова віза як джерело імовірних проблем
Ірина Бекешкіна також звернула увагу на ще одну доволі серйозну проблему: різне тлумачення європейськими консульськими установами та правоохоронцями окремих положень Візового кодексу Євросоюзу, що стосуються видачі громадянам України багаторазових віз та супутніх проблем. Бекешкіна навела свій особистий приклад. «Маючи однорічну багатократну візу до Шенгену, я 5 разів їздила на різні форуми: двічі відвідала Словаччину, двічі Польщу і один раз поїхала на конференцію до Німеччини. І, вибачте, влітку з’їздила до Греції відпочити. То це кримінал?» – поцікавилась вона.
На думку керівника Консульського відділу Посольства Німеччини в Україні Курта Штьокля-Штільфріда, криміналу в цьому немає, При цьому представник ЄС рекомендує пам’ятати про особливості візового режиму між Україною та Євросоюзом.
Головною перешкодою для отримання візи можуть бути неспроможність заявника підтвердити мету поїздки до ЄС, або ж неправдива інформація про себеКурт Штьокль-Штільфрід
«Вважаю за доречне відзначити, що консульські відносини між ЄС та Україною регулюються багатьма правовими документами, – каже він. – Але найперше – це Угода про спрощений візовий режим. Її реалізація полегшила процедуру отримання віз кільком категоріям заявників із України. Власне, головною перешкодою для отримання візи можуть бути неспроможність заявника підтвердити мету поїздки до ЄС, або ж неправдива інформація про себе. Угода, до речі, дозволяє працівникам консульств вимагати відповідні документи, навіть якщо вони не входять до загального списку обов’язкових для подання. Угода також призвела до відчутного зниження візового збору з шістдесяти до тридцяти п’яти євро».
Тим часом, ініціатори дискусій визнали за необхідне передати наведені вище рекомендації до шенгенських консульств та до представництва Європейської комісії в Україні. За словами Ірини Сушко, Візовий кодекс Євросоюзу потребує удосконалення, а окремі положення Угоди про спрощений візовий режим між Україною та ЄС – більш детальних роз’яснень.
