Прага – Виборці Франції та Греції сказали: досить заощаджень! Французького соціаліста Франсуа Олланда обрали президентом, бо він пообіцяв проводити політику зростання, а не заощаджень. Грецькі виборці позбавили підтримки головні політичні партії, віддавши голоси тим, хто обіцяв припинити «політику затягування пасків».
План виведення Європи з кризи за рахунок заощаджень зазнав серйозного удару від виборців Франції та Греції минулої неділі. Новобраний президент Франції Франсуа Олланд висловлюється проти заощаджень, ставлячи цим у скрутне становище свого головного партнера по ЄС – Німеччину, яка є архітектором цього плану. Перший соціаліст, який увійде на французьку президентську посаду за понад 20 років, говорить, що не заощадження, а «зростання, зайнятість та процвітання» мають бути головний європейським проектом.
Тим часом виборці в Греції, яка спровокувала нинішню кризу в Європейському союзі, також чітко заявили, що більше заощаджень вони вже не витримають. Греки проголосували в основному за партії, які обіцяють змінити політику.
Ринки відреагували на це зниженням курсу євро. Як говорить аналітик банку BNP Paribas Бертран Лам’єль, падіння євро до тримісячного мінімуму пояснюється зростанням занепокоєння щодо Греції.
«Це – реакція на те, що відбулося в Греції, де партії, що виступають проти заощаджень, отримали досить багато голосів. Тобто тепер знову постало питання про те, що буде з Грецією далі», – пояснює Бертран Лам’єль.
Як поєднати зростання і скорочення бюджету?
Проте, на думку експерта, майбутній президент Франції, який пообіцяв зменшити бюджетні скорочення за рахунок збільшення податку на багатих, насправді може змінити дуже мало, бо угоди вже підписані. Під європейським фіскальним пактом стоїть підпис 17 країн, які належать до зони євро, нагадує Бертран Лам’єль.
«Новий президент Франсуа Олланд має дуже мало простору для маневру. Цілі поставлені, і ними є бюджетні скорочення. Він може вирішувати лише, як він їх досягне. Тож ми хочемо дочекатися, що він скаже у своїй першій політичній промові на посаді президента», – зауважує експерт.
Німецькі колеги нового президента Франції вже заявили, що будуть підтримувати зростання, але не за рахунок зміни політики заощаджень. Французькі ліві вважають, що це не взаємовиключна політика, адже як говорять вони, скорочення призводять до рецесії, рецесія до дефіциту, а дефіцит до нових скорочень. Тож вийти з цього порочного кола можна лише досягнувши зростання, переконують вони.
План виведення Європи з кризи за рахунок заощаджень зазнав серйозного удару від виборців Франції та Греції минулої неділі. Новобраний президент Франції Франсуа Олланд висловлюється проти заощаджень, ставлячи цим у скрутне становище свого головного партнера по ЄС – Німеччину, яка є архітектором цього плану. Перший соціаліст, який увійде на французьку президентську посаду за понад 20 років, говорить, що не заощадження, а «зростання, зайнятість та процвітання» мають бути головний європейським проектом.
Тим часом виборці в Греції, яка спровокувала нинішню кризу в Європейському союзі, також чітко заявили, що більше заощаджень вони вже не витримають. Греки проголосували в основному за партії, які обіцяють змінити політику.
Ринки відреагували на це зниженням курсу євро. Як говорить аналітик банку BNP Paribas Бертран Лам’єль, падіння євро до тримісячного мінімуму пояснюється зростанням занепокоєння щодо Греції.
«Це – реакція на те, що відбулося в Греції, де партії, що виступають проти заощаджень, отримали досить багато голосів. Тобто тепер знову постало питання про те, що буде з Грецією далі», – пояснює Бертран Лам’єль.
Як поєднати зростання і скорочення бюджету?
Проте, на думку експерта, майбутній президент Франції, який пообіцяв зменшити бюджетні скорочення за рахунок збільшення податку на багатих, насправді може змінити дуже мало, бо угоди вже підписані. Під європейським фіскальним пактом стоїть підпис 17 країн, які належать до зони євро, нагадує Бертран Лам’єль.
«Новий президент Франсуа Олланд має дуже мало простору для маневру. Цілі поставлені, і ними є бюджетні скорочення. Він може вирішувати лише, як він їх досягне. Тож ми хочемо дочекатися, що він скаже у своїй першій політичній промові на посаді президента», – зауважує експерт.
Німецькі колеги нового президента Франції вже заявили, що будуть підтримувати зростання, але не за рахунок зміни політики заощаджень. Французькі ліві вважають, що це не взаємовиключна політика, адже як говорять вони, скорочення призводять до рецесії, рецесія до дефіциту, а дефіцит до нових скорочень. Тож вийти з цього порочного кола можна лише досягнувши зростання, переконують вони.
