Лондон – Британські профспілки стверджують, що наприкінці цього тижня близько півмільйона працівників бюджетного сектору взяли участь у 24-годинному страйку проти скорочень державних видатків і проти пенсійної реформи.
Уряд стверджує, що не зверне зі шляху економії, і вказує, що більшість британців розуміє потребу затягнути паски.
У четвер на вулицях британської столиці були і незвично дисципліновані демонстранти – десятки тисяч службовців поліції та працівники в’язниць. Вони вигукували гасла і йшли хоч і не маршем, але дуже організовано. Більшість мали однакові спеціальні кепки та футболки, що нагадували уніформу.
Страйкувати і навіть об’єднуватися у профспілки працівникам поліції у Британії заборонено з 1919 року. Тоді масовий страйк охоронців порядку у Лондоні та Ліверпулі з вимогами підвищення зарплати призвів до безладу в тих містах.
Попри особливий статус службовців поліції, вони мало чим відрізняються від інших працівників бюджетного сектору: шкільних вчителів, медиків, транспортників тощо, які зазнають скорочень на близько 20%.
Приватники і бюджетники
Згідно з традиційними уявленнями у Британії, якщо ви хочете можливості заробити великі гроші, то треба йти працювати у приватний сектор економіки. Але бюджетний чи державний сектор, як уявляється багатьом, замість необмежених можливостей фінансового успіху пропонує стабільність, а також передбачуваність на старість – надійні пенсії.
Саме доля пенсій турбує державних працівників зараз, бо уряд стверджує, що через економічну кризу грошей у державній скарбниці менше. Крім того, урядовці наполягають, що пенсійне забезпечення треба реформувати, бо люди живуть довше.
Це означає, що британцям пропонують підвищення пенсійного віку, а також збільшення відрахувань із зарплати у пенсійні фонди.
Джон Кові з профспілки Unite висловлює думку тих, хто вважає, що уряд йде на заходи економії унаслідок прорахунків і жадібності фінансистів та банкірів. «Люди, які нас затягли у ці проблеми, повинні і відповідати за вихід із ситуації. Проблему не вирішити просто перевалюванням найбільшого тягаря на плечі працівників державного сектору, що, як виглядає, намагаються зробити зараз», – каже профспілковий активіст.
Проте уряд наразі стоїть твердо, наполягаючи, що світ змінюється і державну систему забезпечення людей на старість також треба міняти. Уряд не збирається навіть повертатися до обговорення планів реформи пенсійного забезпечення.
Багато британців довірять урядовцям і наразі визнають слушність аргументів і про більшу тривалість життя, і про потребу більше відкладати в пенсійні фонди.
Але якщо режим бюджетних скорочень зрештою не принесе покращення загального стану економіки, то подібних страйків у Британії буде більше, а за нагоди наступних виборів британці, можливо, вирішать передати право визначати бюджетну політику іншим партіям.
Уряд стверджує, що не зверне зі шляху економії, і вказує, що більшість британців розуміє потребу затягнути паски.
У четвер на вулицях британської столиці були і незвично дисципліновані демонстранти – десятки тисяч службовців поліції та працівники в’язниць. Вони вигукували гасла і йшли хоч і не маршем, але дуже організовано. Більшість мали однакові спеціальні кепки та футболки, що нагадували уніформу.
Страйкувати і навіть об’єднуватися у профспілки працівникам поліції у Британії заборонено з 1919 року. Тоді масовий страйк охоронців порядку у Лондоні та Ліверпулі з вимогами підвищення зарплати призвів до безладу в тих містах.
Попри особливий статус службовців поліції, вони мало чим відрізняються від інших працівників бюджетного сектору: шкільних вчителів, медиків, транспортників тощо, які зазнають скорочень на близько 20%.
Приватники і бюджетники
Згідно з традиційними уявленнями у Британії, якщо ви хочете можливості заробити великі гроші, то треба йти працювати у приватний сектор економіки. Але бюджетний чи державний сектор, як уявляється багатьом, замість необмежених можливостей фінансового успіху пропонує стабільність, а також передбачуваність на старість – надійні пенсії.
Саме доля пенсій турбує державних працівників зараз, бо уряд стверджує, що через економічну кризу грошей у державній скарбниці менше. Крім того, урядовці наполягають, що пенсійне забезпечення треба реформувати, бо люди живуть довше.
Це означає, що британцям пропонують підвищення пенсійного віку, а також збільшення відрахувань із зарплати у пенсійні фонди.
Джон Кові з профспілки Unite висловлює думку тих, хто вважає, що уряд йде на заходи економії унаслідок прорахунків і жадібності фінансистів та банкірів. «Люди, які нас затягли у ці проблеми, повинні і відповідати за вихід із ситуації. Проблему не вирішити просто перевалюванням найбільшого тягаря на плечі працівників державного сектору, що, як виглядає, намагаються зробити зараз», – каже профспілковий активіст.
Проте уряд наразі стоїть твердо, наполягаючи, що світ змінюється і державну систему забезпечення людей на старість також треба міняти. Уряд не збирається навіть повертатися до обговорення планів реформи пенсійного забезпечення.
Багато британців довірять урядовцям і наразі визнають слушність аргументів і про більшу тривалість життя, і про потребу більше відкладати в пенсійні фонди.
Але якщо режим бюджетних скорочень зрештою не принесе покращення загального стану економіки, то подібних страйків у Британії буде більше, а за нагоди наступних виборів британці, можливо, вирішать передати право визначати бюджетну політику іншим партіям.
