Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 06:35
Чотири роки тому на саміті НАТО в Бухаресті Україна сподівалася отримати так званий План дій щодо членства (ПДЧ). Цього не сталося, хоча тоді, у 2008 році, лідери НАТО заявили, що Україна стане членом Північноатлантичного альянсу, чого керівники НАТО ніколи не говорили країні, яка не отримала запрошення на вступ. Через чотири роки інший український Президент прибув на натовський саміт у Чикаго. Президент Віктор Янукович не прагне членства в НАТО, але він прагне міжнародного визнання і пошани. Чи помітили його на саміті?

Дводенний саміт НАТО в Чикаго мав три головні теми переговорів: співпраця в Афганістані, економічна криза та суворі фінансові скорочення і співробітництво НАТО з партнерами, які не є членами НАТО. Участь Президента України в саміті стосувалася останнього.

У Чикаго Віктор Янукович почув те, що доводиться йому чути ледь не кожний день від одного чи іншого світового лідера. «Ми стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя і тим, що видається політично вмотивованим переслідуванням, включаючи лідерів опозиції, а також умовами їх утримання», – зазначають лідери НАТО в декларації, яку оприлюднили наприкінці саміту.


У декларації мовиться також про те, що альянс далі вестиме політику відкритих дверей стосовно Києва і буде розвивати співпрацю з Україною та допомагати в реалізації реформ у рамках Комітету Україна-НАТО та щорічної національної програми співпраці.

Янукович хоче покращити свій імідж

Зараз Україна не проявляє відповідну пошану щодо демократії та верховенства права, що ми очікуємо від членів НАТО
Через чотири роки після відмови надати Україні ПДЧ ці двері залишаються відкритими, зазначає Фран Бервелл, віце-президент Атлантичної ради. «Ми не зовсім певні, де Україна врешті-решт хоче опинитися, – каже вона. – Попри те, що Президент Янукович заявив, що його не цікавить членство в НАТО, нам не зрозуміло, чи це остаточне рішення, на якому Україна зупиниться. Й тому важливо, щоб НАТО тримало свої двері відчиненими. Однак зараз Україна не проявляє відповідну пошану щодо демократії та верховенства права, що ми очікуємо від членів НАТО. Хоча НАТО це військовий союз, ця пошана є необхідною для всіх його членів».

Якщо Президент Янукович не хоче членства в НАТО, навіщо йому взагалі їздити на натовські саміти, запитала я аналітика центру Брукінгс, колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера. Приїхавши до Чикаго, Янукович намагається відмити свій ізольований імідж, зауважив аналітик.

Припускаю, що Янукович поїхав до Чикаго, щоб змінити свій імідж в Україні, адже через проблеми зі згортанням демократії він опинився ізольованим
«Я припускаю, що Янукович поїхав до Чикаго, щоб змінити свій імідж в Україні, адже через проблеми зі згортанням демократії він опинився ізольованим. Не Сполучені Штати запросили його на цей саміт, його запросило НАТО, так як запросило усі країни, з якими альянс співпрацює в Афганістані. Я не думаю що в Чикаго буде довга черга лідерів, які захочуть двосторонніх зустрічей із Януковичем саме через ті причини, про які вже говорили європейські лідери», – зазначив Стівен Пайфер.

На саміті Віктор Янукович зустрівся віч-на-віч із лідерами Польщі, Румунії та Афганістану, а також поспілкувався з президентами Азербайджану і Туреччини.

Тінь Росії

Саміт НАТО пройшов під акордами зміни влади в Росії. Росія завжди була проти минулих натовських амбіцій Києва. Як можуть розвиватися відносини Україна НАТО у світлі повернення Путіна в президентське крісло?

Оскільки ані Путін, ані Медведєв не прибули на цей саміт, і поки що не зрозуміло, в якому напрямку президент Володимир Путін розвиватиме російські відносини з НАТО, на сьогоднішній день не можна рішуче сказати, чи Росія впливатиме на подальші українсько-натовські відносини. Необхідно з’ясувати цей перший крок, каже Фран Бервелл, а тоді побачимо.

Однак враховуючи вороже ставлення Путіна до НАТО в минулому, навряд чи можна очікувати від нього якоїсь новонародженої приязні щодо альянсу. А це значить, що подальші кроки один до одного, як Києва, так і Північноатлантичного альянсу будуть маленькими і несуттєвими.
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG