Львів – Міністерство оборони планує ліквідувати центр військово-музичного мистецтва у Львові. Проти такого рішення виступають відомі митці. Оскільки вважають, що держава втратить жанр військового мистецтва, який популярний у світі і є частиною української культури.
«Військовий оркестр у танковій дивізії потрібен не для того, щоб слухати музику, а щоб хоронити загиблих», – повчав колись студентів Львівського національного університету кадровий військовий. Схоже за такою логікою вибудовують своє ставлення до культури і теперішні керівники Міноборони.
Шоу-дефіле до Євро-2012 за сюжетом мультфільму «Як козаки у футбол грали» може бути останнім подарунком львів’янам і вболівальникам від військових музикантів Західного територіального центру військово-музичного мистецтва.
Адже згідно директивою Міністерства оборони (від 23.04.2012 року № Д-322/ 1/ 5 «Про уточнення ліміту чисельності Збройних Сил України на 2012» ) Західний територіальний центр військово-музичного мистецтва розформують до 31 грудня цього року. А це означає, що 92 професійних музикантів, вокалістів, танцівників стануть безробітними, а матеріальна база колективу, яка громадилась 75 років, буде, по суті, знищена.
У середньому зарплата працівника центру становить дві-дві з половиною тисячі гривень. Виділені з бюджету гроші скеровують на зарплати, лікарняні і відпускні. На нову форму музиканти заробляють концертами і спільними проектами з мистецькими колективами.
«Частину зароблених грошей перераховуємо на Міноборони, за решту шиємо костюми, купуємо музичні інструменти, все для праці. Але без підтримки держави, ми самостійно не дамо собі ради», – розповідає начальник Західного територіального центру військово-музичного мистецтва Богдан Катреняк. Він вірить, що колектив Міноборони збереже.
В іншому випадку, зникне жанр військового мистецтва в українській культурі, зазначає художній керівник заслуженої хорової капели «Трембіта» Микола Кулик.
«Трембіта» часто виступає разом з військовими музикантами. Жодне свято у місті не обходиться без дефіле військового оркестру.
«Це багатолітня школа професійного виконавства, зберігається творча лабораторія, концертна одиниця, потуга, яка розвиває цілий жанр військового мистецтва. Ми в «Трембіті», коли ставимо ораторії, класичні чи сучасні твори, в них високий професійний вишкіл», – каже Микола Кулик.
«Країна без культури – це стадо»
Сім років тому Міноборони об’єднало ансамбль пісні і танцю з військовим оркестром у центр військо-музичного мистецтва, за досвідом європейських країн і США. Колектив тоді скоротили наполовину. Створення центру у Львові було далекоглядним кроком, зауважує професор Львівської консерваторії, лауреат Шевченківської премії Юрій Луців, який співпрацює з військовими музикантами з 1960 року.
«Концентрація всіх засобів мистецтва є доцільною і вигідною, навіть економічно, ніж розпорошені колективи у полках, – наголошує професор. – Це об’єднання дало поштовх до вищого рівня професійності. Вони виступають, на їх базі проводяться конференції. Врешті культура виховує молодих людей у війську. Взяти і перекреслити все це – це граничить з навмисним приниженням рівня просвітницької роботи».
«Країна без культури – це стадо, яким легко керувати, це деградація нації. Нація починається з культури, освіти, спорту», – продовжує думку колеги оперний співак Олександр Громиш, який має не один спільний проект із військовими музикантами і котрий у числі інших діячів культури, представників ветеранських організацій Львівщини звернувся до Президента і Міністра оборони з проханням не руйнувати Центр військово-музичного мистецтва.
Міністр вдав, що нічого не знає
Тим часом міністр оборони Дмитро Саламатін у коментарі Радіо Свобода взагалі заперечив існування директиви про розформування Західного територіального центру військово-музичного мистецтва. За словами Саламатіна, ще «ніхто нічого не вирішив, це питання ще не розглядали і рішення поки що не ухвалили».
За п’ять наступних років чисельність української армії має бути скорочена зі 192 до 70 тисяч осіб. Військові експерти прогнозують, що цивілізованого реформування українського війська не відбудеться через брак фінансування, а це мало б бути щонайменше 30 мільярдів гривень на рік. Продаватимуть надлишкове майно, відбуватимуться фінансові зловживання. І жертвою у цій «боротьбі» передусім стане культура і духовність, без чого у війську не обійтись, кажуть вони.
Громадські, культурні діячі і ветеранські спілки відстоюватимуть військове мистецтво у Львові.
«Військовий оркестр у танковій дивізії потрібен не для того, щоб слухати музику, а щоб хоронити загиблих», – повчав колись студентів Львівського національного університету кадровий військовий. Схоже за такою логікою вибудовують своє ставлення до культури і теперішні керівники Міноборони.
Шоу-дефіле до Євро-2012 за сюжетом мультфільму «Як козаки у футбол грали» може бути останнім подарунком львів’янам і вболівальникам від військових музикантів Західного територіального центру військово-музичного мистецтва.
Адже згідно директивою Міністерства оборони (від 23.04.2012 року № Д-322/ 1/ 5 «Про уточнення ліміту чисельності Збройних Сил України на 2012» ) Західний територіальний центр військово-музичного мистецтва розформують до 31 грудня цього року. А це означає, що 92 професійних музикантів, вокалістів, танцівників стануть безробітними, а матеріальна база колективу, яка громадилась 75 років, буде, по суті, знищена.
У середньому зарплата працівника центру становить дві-дві з половиною тисячі гривень. Виділені з бюджету гроші скеровують на зарплати, лікарняні і відпускні. На нову форму музиканти заробляють концертами і спільними проектами з мистецькими колективами.
«Частину зароблених грошей перераховуємо на Міноборони, за решту шиємо костюми, купуємо музичні інструменти, все для праці. Але без підтримки держави, ми самостійно не дамо собі ради», – розповідає начальник Західного територіального центру військово-музичного мистецтва Богдан Катреняк. Він вірить, що колектив Міноборони збереже.
В іншому випадку, зникне жанр військового мистецтва в українській культурі, зазначає художній керівник заслуженої хорової капели «Трембіта» Микола Кулик.
«Трембіта» часто виступає разом з військовими музикантами. Жодне свято у місті не обходиться без дефіле військового оркестру.
«Це багатолітня школа професійного виконавства, зберігається творча лабораторія, концертна одиниця, потуга, яка розвиває цілий жанр військового мистецтва. Ми в «Трембіті», коли ставимо ораторії, класичні чи сучасні твори, в них високий професійний вишкіл», – каже Микола Кулик.
«Країна без культури – це стадо»
Сім років тому Міноборони об’єднало ансамбль пісні і танцю з військовим оркестром у центр військо-музичного мистецтва, за досвідом європейських країн і США. Колектив тоді скоротили наполовину. Створення центру у Львові було далекоглядним кроком, зауважує професор Львівської консерваторії, лауреат Шевченківської премії Юрій Луців, який співпрацює з військовими музикантами з 1960 року.
«Концентрація всіх засобів мистецтва є доцільною і вигідною, навіть економічно, ніж розпорошені колективи у полках, – наголошує професор. – Це об’єднання дало поштовх до вищого рівня професійності. Вони виступають, на їх базі проводяться конференції. Врешті культура виховує молодих людей у війську. Взяти і перекреслити все це – це граничить з навмисним приниженням рівня просвітницької роботи».
«Країна без культури – це стадо, яким легко керувати, це деградація нації. Нація починається з культури, освіти, спорту», – продовжує думку колеги оперний співак Олександр Громиш, який має не один спільний проект із військовими музикантами і котрий у числі інших діячів культури, представників ветеранських організацій Львівщини звернувся до Президента і Міністра оборони з проханням не руйнувати Центр військово-музичного мистецтва.
Міністр вдав, що нічого не знає
Тим часом міністр оборони Дмитро Саламатін у коментарі Радіо Свобода взагалі заперечив існування директиви про розформування Західного територіального центру військово-музичного мистецтва. За словами Саламатіна, ще «ніхто нічого не вирішив, це питання ще не розглядали і рішення поки що не ухвалили».
За п’ять наступних років чисельність української армії має бути скорочена зі 192 до 70 тисяч осіб. Військові експерти прогнозують, що цивілізованого реформування українського війська не відбудеться через брак фінансування, а це мало б бути щонайменше 30 мільярдів гривень на рік. Продаватимуть надлишкове майно, відбуватимуться фінансові зловживання. І жертвою у цій «боротьбі» передусім стане культура і духовність, без чого у війську не обійтись, кажуть вони.
Громадські, культурні діячі і ветеранські спілки відстоюватимуть військове мистецтво у Львові.
