Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 08:09
Дніпропетровськ – 4 тисячі жителів сіл Апостолівського району Дніпропетровщини живуть без централізованого водопостачання. Їхній водопровід визнали аварійним ще чотири роки тому і перестали відпомповувати воду. В одному з населених пунктів немає не тільки питної, а й технічної води. Копати криниці неможливо – село стоїть на гранітній плиті, яка до того ж, випромінює радіацію. Між тим влада запевняє, що проблему можна розв’язати буквально за місяць, але для цього потрібні мільйони.

Жителі Гранітного та Ленінського за чотири роки без води навчились викручуватись, хто як може. Взимку розтоплюють сніг, влітку збирають дощову воду. Купатись їздять до найближчої річки – за 5 кілометрів – раз на два тижні.

Гірше з водою для пиття. Місцева мешканка Олена Мельничук розповідає, що багатші – повикопували басейни біля будинків і наповнюють їх водою, яку підвозить приватна фірма – по 40 гривень за кубічний метр.

Водночас пенсіонери і малозабезпечені, а таких у селі більшість, змушені їздити по воду самі: з пластиковими пляшками – електричкою за 35 кілометрів, до Нікополя або Апостолового.

Щоб вирити басейн, треба приблизно 3 тисячі гривень. Люди, які не в змозі вирити басейн, ходять на річку з відрами
Олена Мельничук
«Для того, щоб вирити басейн, треба приблизно 3 тисячі гривень. Люди, які не в змозі вирити басейн, ходять на річку з відрами. Це за 5 кілометрів. Спасибі Богу, в нас електричка повз селище ходить, то їздять електричкою з баклажками», – розказує жителька Ленінського Олена Мельничук.

«Економимо. Водички налила, помила посуд, помила ноги і вилила в унітаз. Отак живемо. Чотири роки ми мучимося з водою. Подають раз на рік», – каже жителька Гранітного Раїса Симонович.

Труби, які вже час здавати до музею

Проблема з водопостачанням, зазначають в місцевій сільській раді, виникли не сьогодні. Водогін, який постачав воду до сіл, був збудований у 60-ті роки минулого століття. Трубопроводи – з чавуну, сталі, азбестоцементу – в жалюгідному стані. До того ж, частину устаткування розікрали місцеві жителі, скаржиться голова Ленінської сільради Сергій Мариненко.

Комунальне підприємство – без доходу...Системі вже 50 років. Оце дві причини основні
Сергій Мариненко
«Комунальне підприємство – без доходу, нуль грошей отримує. Ні трактора, нічого в них не зосталось. Друге – системі вже 50 років. Оце дві причини основні», – зазначає сільський голова.

В Апостолівській районній державній адміністрації додають ще одну причину проблем із водою – незадовільна оплата. Мовляв, минулого літа воду застарілими трубами все ж селянам пробували подавати – один раз. Однак рівень розрахунків був катастрофічно низьким. Чимало води просто витекло в дірки і споживачі відмовлялися платити.

«Питна вода України» здатна напоїти не всіх?

Заступник голови райдержадміністрації Геннадій Денисенко – сам житель одного із «безводних» сіл – запевняє: проблему з водопостачання можна розв’язати за місяць, були б кошти. Перші гроші на реконструкцію водогону – 2 мільйони гривень – очікують з державного бюджету найближчим часом. Проте не приховують, щоб вода з’явилася в кранах жителів обох сіл, треба у кілька разів більше.

В Україні є програма «Питна вода України». На цей рік її фінансування – 150 мільйонів гривень – на всю Україну
Геннадій Денисенко
«Нинішнього року буде розроблена проектно-кошторисна документація на реконструкцію водоводу Гранітного і Ленінського. Наступного року, вже питання, узгоджене, ми претендуємо на отримання грошей на реконструкцію. В Україні є програма «Питна вода України». На цей рік її фінансування – 150 мільйонів гривень – на всю Україну. Можете уявити, які шанси Гранітного і Ленінського в цих 150 мільйонах», – заявив заступник голови Апостолівської райдержадміністрації Геннадій Денисенко.

За умови фінансування, запевняє влада, водопостачання селянам відновлять наступного року. Однак попереджають: воду до населених пунктів доведуть бюджетним коштом, але за розвідні мережі, швидше за все, доведеться платити самим.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG