Суд зобов’язав Київраду упродовж місяця привести у відповідність до Конституції положення про проведення масових заходів. Про це повідомляє прес-служба Української Гельсінської спілки з прав людини з посиланням на окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня.
Як інформують правозахисники, приводом для такого рішення суду стало «порушення КМДА права громадян на мирні зібрання». «Так, 29 листопада 2011 року низка громадських організацій планували провести акції, зокрема в Маріїнському парку, на Банковій. Йшлося також про можливе пікетування Верховної ради та Кабміну. Про що, звісно, повідомили Київську міськраду. Київська міська рада зреагувала оперативно, і за допомогою окружного адміністративного суду міста Києва заборонила проведення акцій. При чому, аргументацією для заборони став Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Окружний суд мотивував заборону тим, що «на порушення даного указу про намір провести мирну демонстрацію відповідачі повідомили менш ніж за 10 днів»», – йдеться у повідомленні Української Гельсінської спілки з прав людини.
Як вважають правозахисники, національні суди часто використовують таке обґрунтування заборони мирних зібрань. У спілці посилаються на рішення Київського апеляційного адмінсуду: «Висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що суперечить Конституції і законам України».
Суд постановив, що Указ Президії Верховної Ради СРСР «суперечить Конституції України, оскільки він встановлює дозвільний характер на мирні зібрання, а стаття 39 Конституції України – повідомний». «Мирне зібрання відповідно до Указу може бути заборонене виконавчим комітетом ради народних депутатів, а за Конституцією України – обмеження може бути встановлене лише судом», – йдеться у рішенні суду.
Як інформують правозахисники, приводом для такого рішення суду стало «порушення КМДА права громадян на мирні зібрання». «Так, 29 листопада 2011 року низка громадських організацій планували провести акції, зокрема в Маріїнському парку, на Банковій. Йшлося також про можливе пікетування Верховної ради та Кабміну. Про що, звісно, повідомили Київську міськраду. Київська міська рада зреагувала оперативно, і за допомогою окружного адміністративного суду міста Києва заборонила проведення акцій. При чому, аргументацією для заборони став Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Окружний суд мотивував заборону тим, що «на порушення даного указу про намір провести мирну демонстрацію відповідачі повідомили менш ніж за 10 днів»», – йдеться у повідомленні Української Гельсінської спілки з прав людини.
Як вважають правозахисники, національні суди часто використовують таке обґрунтування заборони мирних зібрань. У спілці посилаються на рішення Київського апеляційного адмінсуду: «Висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що суперечить Конституції і законам України».
Суд постановив, що Указ Президії Верховної Ради СРСР «суперечить Конституції України, оскільки він встановлює дозвільний характер на мирні зібрання, а стаття 39 Конституції України – повідомний». «Мирне зібрання відповідно до Указу може бути заборонене виконавчим комітетом ради народних депутатів, а за Конституцією України – обмеження може бути встановлене лише судом», – йдеться у рішенні суду.